Максиміліан Йозеф Ігнац фон Гекель (; 2 грудня 1822, Ландсгут — 27 квітня 1896, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія Максиміліан був сином Йозефа фон Гекеля (1780–1824), директора баварського міського суду, та його другої дружини Терезії, уродженої Газельбек (1798–1890).

Після служби в кадетському корпусі в Мюнхені, 15 серпня 1841 року Геккель вступив до 3-го піхотного полку «Принц Карл» Баварської армії юнкером. Отримавши звання унтерлейтенанта, його перевели до 8-го піхотного полку «Зекендорфф» наприкінці жовтня 1842 року. Після дворічного призначення в Топографічне бюро штабу генерал-квартирмейстера Гекеля наприкінці серпня 1848 року підвищили до оберлейтенанта, а в жовтні 1848 року його на шість місяців відрядили до Кадетського корпусу на посаду інспекторського офіцера. Наступного року, під час війни проти Данії, він брав участь у битві при Діббьолі.

Наприкінці серпня 1854 року Геккеля відрядили до Військового міністерства. Під час цього призначення, 29 листопада 1856 року, його було підвищено до гауптмана другого класу 6-го піхотного полку «Фрідріх Вільгельм IV, король Прусський», а 31 грудня 1858 року — до гауптмана першого класу штабу генерал-квартирмейстерства. В середині січня 1859 року Гекеля звільнили з командування, а через чотири місяці перевели до генерального командування у Вюрцбурзі. Під час мобілізації на Другу італійську війну за незалежність він служив офіцером генерального штабу в мобільній 3-й дивізії, а після демобілізації повернувся до генерального командування у Вюрцбурзі. З травня 1862 року його було призначено до центрального офісу штабу генерал-квартирмейстерства. Наприкінці травня 1864 року Гекеля було підвищено до майора, а 24 квітня 1866 року призначено начальником генерального штабу в генеральному командуванні в Нюрнберзі. У подальшій війні проти Пруссії, будучи начальником Генерального штабу 3-ї дивізії, він брав участь у битвах під Целлою, Кіссінгеном, Гельмштадтом та Россбрунном.

Після війни 24 травня 1868 року Гекеля було підвищено до оберстлейтенанта у штабі генерал-квартирмейстера, а на початку січня 1869 року його було призначено начальником Генерального штабу 3-ї дивізії. 1 лютого 1870 року його було призначено командиром 10-го єгерського батальйону. Він очолив свій підрозділ на початку війни проти Франції в битві під Вайссенбургом і відіграв значну роль у захопленні міста. Однак його батальйон також зазнав найбільших втрат серед баварських військ 4 серпня 1870 року, коли загинуло три офіцери та 115 бійців. Пізніше під час війни Гекель брав участь у битвах під Вертом і Седаном, а також у боях під Пті-Бісетром і Шатійоном під час облоги Парижа. 10 листопада 1870 року, отримавши звання оберста, він прийняв командування 1-м піхотним полком «Король» і, після попереднього Версальського миру наприкінці березня 1871 року, недовго виконував обов'язки командира 1-ї піхотної бригади.

4 грудня 1874 року Геккель передав командування полком своєму наступнику, оберстлейтенанта Зафферлінгу, і, отримавши звання генерал-майора, став командиром 2-ї піхотної бригади. Геккель був підвищений до генерал-лейтенанта наприкінці жовтня 1882 року, служив комендантом столиці та королівської резиденції Мюнхена з 19 лютого 1883 по 19 березня 1884 року, а згодом став командиром 3-ї дивізії в Нюрнберзі.

Після святкування 50-річчя служби прохання Гекеля про вихід у відставку було задоволено, і 6 березня 1887 року його було внесено до резервного списку з пенсією і званням генерала піхоти запасу.Militär-Wochenblatt. Nr. 21 vom 12. März 1887, S. 439.

Могила Гекеля розташована на Старому південному цвинтарі в Мюнхені (поле могили 13 — ряд 12 — ділянка 44/45).

Сім'я Гекель одружився з Анною Марією фон Пошінгер (1836–1913) у Мюнхені 23 листопада 1858 року. Їхня старша дочка Антонія (нар. 1860) була одружена з архітектором Максом фон Гекелем (1851–1889), а молодша дочка Гізела (1868–1946) — з баварським генерал-лейтенантом Германом Бегом (1861–1932).

Нагороди

Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 1-го класу (1866) командорський хрест (грудень 1879) великий командорський хрест (грудень 1885)Militär-Wochenblatt. Nr. 64 vom 4. August 1886, S. 1280. Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (4 грудня 1870) — за заслуги в битві під Вайссенбургом. Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (1881) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий офіцерський хрест (Королівство Італія; 1884) Орден Корони (Пруссія) 1-го класу (1884) Орден Залізної корони 1-го класу (Австро-Угорщина; 1886) Орден Людвіга (Баварія), почесний хрест (1887)

Примітки

Література

Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1916. Zehnter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1915, S. 340. Franz Kappler: Festschrift zur Feier 150 jährigen Bestehens des K.B. Kadetten-Korps am 14. Juli 1906. Schrödl, München 1906, S. 104–106. [Baptist] Schrettinger: Der Königlich Bayerische Militär-Max-Joseph-Orden und seine Mitglieder. R. Oldenbourg, München 1882, S. 373–374.