Бугі-рок () — стиль блюз-року, що виник в середині 1960-х і проіснував до початку 1970-х років. Його головною ознакою є повторюваний енергійний ритм із акцентом на грув. На відміну від фортепіанного бугі-вугі, бугі-рок має важче та жорсткіше інструментальне звучання, пов'язане з ритмікою тогочасних танцювальних напрямків.
Термін застосовують до двох різновидів блюз-року: Пісні з повторюваним монохордним рифом у стилі композиції (1948) Джона Лі Гукера. Пісні з ритмічним гітарним малюнком раннього рок-н-ролу, зокрема «Johnny B. Goode» у виконанні Чака Беррі.
Також термін характеризує виконавців блюз-року, які, на противагу попередньому гаражному року та інструментальній віртуозності, фокусуються на простих акордових структурах і лаконічних текстах. Література
Примітки