Ян Фірлей гербу Леварт ( 1614) — державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, підскарбій великий коронний (1590—1609), каштелян войницький (1613—1614); староста люблінський (1593—1614).
Життєпис Народився Ян близько 1560 року, був третім сином маршалка великого коронного Яна Фірлея та Зофії з Бонерів. Мав 4 братів і 5 сестерHerbarz polski. T. 5: Dowiattowie — Gąsiorkowicz. / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, skład główny Gebethner i Wolff, 1902, s. 293..
Ян Фірлей здійснив обов'язкову для молодих магнатів подорож () по Західній Європі, отримав добру освіту. Навчався в університетах Альтдорфа (1577—1579), Лейпцига (1579—1580), Падуї та РимуPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 296.. Був вихований у кальвінізмі, проте під впливом перебування та навчання в Римі перейшов до католицтваKatalog druków XV i XVI wieku w zbiorach Biblioteki Uniwersyteckiej w Warszawie. T. 8, Zbiorczy indeks proweniencyjny / redakcja naukowa Maria Cubrzyńska-Leonarczyk, Warszawa, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2018, s. 130.Jan Karol Kochanowski, Szkice i drobiazgi historyczne. Treść: U progów doby nowożytnej.— Częstochowa w historyi.—Jmć pan Szymon Szczecina i król Władysław Jagiełło.— Pierwotna giermanizacya słowian pomorskich w świetle historyografii niemieckiej.— Karol Szajnocha.— Traktat kaliski. Z czasów Jagiełły ,,Karmazyn" jakich wielu.— Firleje.— Stosław Laguna, jako historyk. — Adolf Pawiński. — Kamienieccy, Kraków, 1904, s. 105—106..
Вперше був обраний послом на конвокаційний сейм 1587 року від Краківського воєводства. У другій половині року їздив як представник цього ж воєводства з посольством до Швеції для запрошення Сигізмунда III на польський тронHerbarz polski. T. 5: Dowiattowie — Gąsiorkowicz. / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, skład główny Gebethner i Wolff, 1902, s. 293..
Був послом від Сандомирського воєводства на пацифікаційний сейм 1589 року, підписав Битомсько-Бендзинський договірPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 320.. На сейм 1590 року був обраний послом від Краківського воєводстваPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 327..
12 травня 1590 року король призначив Яна Фірлея підскарбієм великим короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 125.. Імовірно, він хотів аналогічно до свого попередника Яна Дульського, керувати також і прусською скарбницею й почав також уживати титул підскарбія прусського. Проте стани прусські висловили протест і на Хелмінському сеймику 17 червня 1591 року передали управління своєю скарбницею мальборкському економові та поморському підвоєводі Станіславу Костці, який пізніше де факто отримав також королівську номінаціюZbigniew Naworski, Prawa podatkowe Prus Królewskich (1454—1772), [w:] Toruński Rocznik Podatkowy, 2017, Vol. 10, s. 13.. 15 вересня 1591 року підскарбій видав ординацію, яка зобов'язувала карбувати на монетах штампи, що вказували на конкретний монетний двір. З огляду на велику кількість останніх на той час та зловживання цим правом з боку старших працівників монетного двору, які вводили власні клейма, від цього правила швидко відмовилисяPiotr Gryglewski, Polityka fundacyjna podskarbich koronnych w XVI i XVII wieku Analiza wybranych przykładów, [w:] Techne = Technī: półrocznik Instytutu Historii Sztuki Uniwersytetu Łódzkiego, 2022, Nr. 9, s. 85..
22 лютого 1593 року Фірлей став старостою люблінськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 4: Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. W. Kłaczewski, W. Urban, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1991, s. 51.. Він вирішив заснувати королівський монетний двір у Любліні, залучивши до цього відомого та досвідченого мінцмейстера олькуського монетного двору Каспера Риткера. 1595 року той прибув до Любліна разом із граверами та керівником монетного двору Даніелем Косте. Монетний двір випускав монети з гербом Яна Фірлея — Леварт у щиті або без нього, а також із літерами J. FMarian Gumowski, Mennica lubelska w latach 1595—1601, [w:] «Roczniki Humanistyczne», 1959, Vol. 8, Nr. 2, s. 230.. Восени 1597 року коронний підскарбій передає монетний двір у приватні руки в обмін на орендну плату, що сплачується до державної казни. Тоді ж Мельхіор Рейснер заснував новий монетний двір у ЛюблініMarian Gumowski, Mennica lubelska w latach 1595—1601, [w:] «Roczniki Humanistyczne», 1959, Vol. 8, Nr. 2, s. 247.Tomasz Panfil, Historia mennicy lubelskiej od A. D. 1598 do 1606 w księgach miejskich zapisana, [w:] «Lubelskie Wiadomości Numizmatyczne», Vol. VII, 1998, s. 26.
Під час відбудови та модернізації Вавельського замку (1598—1605) після нищівного пожежі 29 січня 1595 року Ян Фірлей відіграв ключову організаційну, фінансову та мистецьку роль. Будучи підскарбієм, він безпосередньо керував виділенням коштів із державної скарбниці на ліквідацію наслідків пожежі. Разом із мечником коронним Міколаєм Вольським, Фірлей контролював постачання коштовних будівельних матеріалів (зокрема, мармуру та срібла для оздоблення) і виплату гонорарів іноземним майстрам. Він також, маючи зв'язки з Італією та Венецією, виступав як один із головних радників короля Сигізмунда ІІІ Вази з художніх питаньZamek na Wawelu. Modernizacja w latach 1598—1605. Giovanni Trevano — Vincenzo Scamozzi, [w:] Techne. Seria Nowa, 2024, T. 13, s. 83..
22 червня 1599 року підскарбій Ян Фірлей, виконуючи ухвалу сейму 1598 року, видав монетну ординацію (постанову), яка запроваджувала на штемпелях монет літерні позначення монетних дворів і ліквідовувала герби та приватні знаки їхніх урядовців, за винятком герба підскарбія, який мав розміщуватися під королівськимWitold Garbaczewski, Mennica bydgoska — kalendarium, [w:] Kronika Bydgoska, Tom 27 (2005), s. 79-80.. Цим документом також була запроваджена нова посада з досить широкими повноваженнями — генерального пробірера (пробірника). До його обов'язків належало, серед іншого, проведення ретельних перевірок (щонайменше раз на рік) коронних монетних дворів, надання висновків щодо кандидатів на посади мінцмейстерів (керівників монетних дворів) і пробірерів у коронних монетних дворах, а також — контроль іноземних монет, які перебували в обігу в Польщі, зокрема, здійснення їхнього опису та встановлення обмінних курсів. Ян Фірлей також надав дозвіл на карбування 84 трояків замість 83, як раніше, з гривні брутто. Водночас він наказав генеральному пробіреру (пробірнику) стежити за тим, щоб жоден монетний двір не викарбував більше 84 штук з гривні. Середня вага кожного трояка зменшилася з 2,38 до 2,35 грамівMarian Gumowski, Mennica lubelska w latach 1595—1601, [w:] «Roczniki Humanistyczne», 1959, Vol. 8, Nr. 2, s. 251.. Проте через безперервний приплив з-за кордону дрібної монети зі зниженим вмістом благородного металу виявилося неможливим підтримувати стандарт на коронних монетних дворах. У зв'язку з цим було ухвалено радикальне рішення, наслідки якого відчув на собі й люблінський монетний двір. А саме, ухвала сеймової комісії від 13 березня 1601 року наказувала закрити всі коронні монетні двори, крім одного: краківського або олькуського (зрештою вирішили залишити монетний двір у Кракові).
Ян Фірлей працював як дипломат у серпні 1596 року в Краківській комісії, яка вела переговори з папським легатом щодо умов вступу Речі Посполитої до Священної Ліги. 1600 року підскарбій представляв Сигізмунда III у Ґраці на весіллі ерцгерцога Фердинанда та Марії Анни ВіттельсбахMagdalena Luto, Szymon Titkow, Ślub Ferdynanda II Habsburga i Marii Anny Wittelsbach w świetle relacji Jana Firleja z 1600 r., [w:] Przegląd Historyczny, T. CVIII, zesz. 3, 2017, s. 575—576.. Пізніше посланець польського правителя вирушив до Пльзеня, де 3 червня йому вдалося отримати аудієнцію в імператора Рудольфа II. Під час неї, зокрема, обговорювалися питання, пов'язані з Лівонією, конфліктами між прикордонною знаттю. Найбільше уваги було приділено діяльності Михайла Хороброго, який, прийшовши до влади в Трансільванії, окупував Молдову навесні 1600 року. Зрештою, Фірлей повернувся до Польщі, не вирішивши найнагальніше питання — спільне припинення дій Михайла ХороброгоMagdalena Luto, Szymon Titkow, Ślub Ferdynanda II Habsburga i Marii Anny Wittelsbach w świetle relacji Jana Firleja z 1600 r., [w:] Przegląd Historyczny, T. CVIII, zesz. 3, 2017, s. 579..
Пізніше він відіграв неабияку роль під час військових операцій у Лівонії (1600—1602). Великий підскарбій коронний забезпечував, щоб королівські рішення щодо постачання армії зброї, боєприпасів, одягу, їжі та грошей приймалися достатньо завчасно та були пов'язані з реальними потребами військаVioletta Urbaniak, Jan Zamoyski i jego ludzie w przededniu sejmu 1605 r., [w:] Miscellanea Historico-Archivistica, t. V, 1995, s. 15.. Підскарбій навіть заклав власні маєтки, щоб вирішити проблему виплати жолду військуHerbarz polski. T. 5: Dowiattowie — Gąsiorkowicz. / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, skład główny Gebethner i Wolff, 1902, s. 293..
Під час Рокошу Зебжидовського (1606—1609 рр.) Ян Фірлей займав послідовну роялістську позицію та підтримував короля, виступаючи проти повсталої шляхти. На самому початку заворушень 1606 року він спільно з каштеляном львівським Станіславом Жулкевським відправив гінця до Варшави, щоб особисто попередити Сигізмунда III про необхідність випередити дії бунтівниківStanisław Załęski, Jezuici w Polsce / w skróceniu, 5 tomów w jednym, z dwoma mapami, Kraków, 1908, s. 39, 168..
Після завершення сейму 1609 року, в травні Ян Фірлей залишив посаду підскарбія коронного. Він скаржився, що на цій посаді завдав шкоди своїм статкамKazimierz Lepszy, Firlej Jan (zm. 1614) [w:] Polski słownik biograficzny, T. 7: Firlej Jan — Girdwoyń Kazimierz, Kraków, Polska Akademia Umiejętności, 1948—1958, s. 7.. При передачі посади, він зазначив, що «це управління, саме по собі зайняте та клопітке, робить його майже нестерпним»Piotr Gryglewski, Polityka fundacyjna podskarbich koronnych w XVI i XVII wieku Analiza wybranych przykładów, [w:] Techne = Technī: półrocznik Instytutu Historii Sztuki Uniwersytetu Łódzkiego, 2022, Nr. 9, s. 83., а також, сказав королю: «[…] дозволь, Милостивий Пане, щоб решта маєтку залишилася для мене та моїх нащадків»Jan Karol Kochanowski, Szkice i drobiazgi historyczne. Treść: U progów doby nowożytnej.— Częstochowa w historyi.—Jmć pan Szymon Szczecina i król Władysław Jagiełło.— Pierwotna giermanizacya słowian pomorskich w świetle historyografii niemieckiej.— Karol Szajnocha.— Traktat kaliski. Z czasów Jagiełły ,,Karmazyn" jakich wielu.— Firleje.— Stosław Laguna, jako historyk. — Adolf Pawiński. — Kamienieccy, Kraków, 1904, s. 106..