Ганс Адольф Фрідріх Крістіан фон Цігезар (; 11 липня 1891, Фрайберг — 3 травня 1946, Інгольштадт) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія Ганс походив зі старовинного бранденбурзького дворянського роду Цігезарів. Він був старшим із чотирьох дітей Фрідріха фон Цігезара (1864–1940), саксонського військового та урядового таємного радника, та його дружини Маргарети, уродженої фон Енгель (1865–1935).

Ганс фон Цігезар вступив до 2-го гренадерського полку № 101 «Цайзер Вільгельм, король Пруссії» Саксонської армії як фанен-юнкер навесні 1911 року та був підвищений до лейтенанта до 9 серпня 1912 року. Під час Першої світової війни він та його полк у складі 23-ї піхотної дивізії брали участь у бойових діях на Західному фронті. У битві на Соммі він кілька разів відзначився як командир 5-ї роти. 6 вересня 1916 року Цігезару вдалося відбити позицію на південний захід від Шольна, яку захопив ворог і укріпив для оборони, і в наступні дні він захищав її від сильних контратак, а також взяв у полон сто осіб. Пізніше під час війни його було підвищено до оберлейтенанта наказом від 28 листопада 1917 року.

Після війни його прийняли до рейхсверу, і в 1923 році він служив у 2-му ескадроні 10-го (прусського) кавалерійського полку.Rangliste der Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1923, S. 59. Наступного року він був у 10-му (саксонському) піхотному полку.Rangliste der Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 37. 1 лютого 1926 року його було підвищено до гауптманаRangliste der Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1931, S. 138. і він все ще служив у 10-му піхотному полку в 1928 році.Rangliste der Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1928, S. 37. У 1931 році він служив у 14-му (Баденському) піхотному полку.

З 13 травня 1934 року він служив у Відділі особового складу армії при ОКГ, а з 1 січня 1937 року його підвищено до оберстлейтенанта. З 1 серпня 1939 року він служив у штабі Групового командування 3. На початку Другої світової війни він захворів і був непридатним до служби до 1 вересня 1939 року. 1 жовтня 1939 року його було підвищено до оберста. З грудня 1940 року він був комендантом міста Фрайбург-ім-Брайсгау.

У січні 1943 року його було призначено військовим комендантом Лейпцига, а 1 квітня 1944 року підвищено до генерал-майора. В останні дні війни, у квітні 1945 року, він мав у своєму розпорядженні обмежені оборонні сили, включаючи неповністю навчений піхотний навчальний та запасний батальйон і вісім батальйонів фольксштурму. Він, очевидно, не бачив можливості захистити місто, тому 17 квітня 1945 року його замінив на посаді бойового коменданта оберст Ганс фон Понсе.

Після війни фон Цігезар був узятий у полон американцями та помер 3 травня 1946 року в таборі в Інгольштадті.Walter von Hueck et al.: Genealogisches Handbuch der Adeligen Häuser. A. (Uradel). 1983. Band XVII, Band 81 der Gesamtreihe GHdA. Hrsg. Deutsches Adelsarchiv, C. A. Starke, Limburg an der Lahn 1983, S. 600.

Сім'я 12 листопада 1919 року він одружився з Елінор фон Кауфманн (1896–1980) у Дрездені. Вона була дочкою Маргарети Ріхтер та саксонського генерал-лейтенанта Бенно фон Кауфманна.Deutsches Geschlechterbuch. Niedersachsen 4 (Niedersächsisches Geschlechterbuch. Vierter Band), Band 102 der Gesamtreihe DGB. C. A. Starke, Görlitz 1938, S. 37. Шлюб було розірвано 17 серпня 1927 року. Згодом Еліонор вийшла заміж за оберста Бернгарда фон Форіса. Ганс фон Цігезар вдруге одружився з Гертою Бентнер, дочкою власника фабрики, як своєю другою дружиною. У нього були діти від обох шлюбів: дочка Кріста від першого шлюбу, дочка Брігітта та син Ганс-Герман (1934–1946) від другого шлюбу.Walter von Hueck et al.:

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класуReichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 168. Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (7 грудня 1916)Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736–1918. Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee. Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S. 726. Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Примітки

Література

Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Der in Deutschland eingeborene Adel (Uradel). 1906. Siebenter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1905, S. 917 f. (Digitalisat) Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Zugleich Adelsmatrikel der D.A.G. Teil A (Uradel). 1942. Vierunddreißigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1941, S. 653 f. Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1956, S. 375. Walter von Hueck, Friedrich Wilhelm Euler, Silve-Maria von Hueck, u. a.: Genealogisches Handbuch der Adeligen Häuser. A. (Uradel). 1983. Band XVII, Band 81 der Gesamtreihe GHdA. Hrsg. Deutsches Adelsarchiv, C. A. Starke, Limburg an der Lahn 1983, S. 599–601.

Посилання

Sächsische Biografie: Hans von Ziegesar Взяття Цігезара в полон.