Ганс Генріх Людвіг Роланд Круг фон Нідда (; 14 лютого 1857, Дрезден — 20 серпня 1922, Маркерсдорф) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал кінноти Саксонської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

Ганс був старшим сином генерал-лейтенанта і генерал-ад'ютанта короля Саксонії Карла Круга фон Нідда (1820–1880) та його дружини Лінни, уродженої фон Фалькенштайн (народилася 1832). Маубутній політик Фрідріх Круг фон Нідда унд фон Фалькенштайн був його молодшим братом.

20 березня 1877 року вступив в гвардійський кінний полк (1-й важкий полк) в Дрездені. З 1 жовтня 1877 по 30 липня 1878 року навчався у військовій школі в Найссе, після чого повернувся у свій полк. 1-6 жовтня 1878 року навчався у військовій академії верхової їзди в Дрездені, після чого повернувся у свій полк, з 10 березня 1883 року — полковий ад'ютант. З 1 жовтня 1887 по 21 липня 1890 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся у свій полк. 11 грудня 1890 року призначений в саксонський Генштаб в Дрездені й того ж дня відряджений в Генштаб 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Дрездені. 1 жовтня 1892 року переведений в Генштаб 2-ї піхотної дивізії № 24 в Лейпцигу. З 18 вересня 1893 року — особистий ад'ютант принца Георга. З 12 вересня 1896 року — командир ескадрону 1-го уланського полку «Імператор Франц Йосиф» № 17 в Ошаці. 24 березня 1898 року знову призначений в саксонський Генштаб і того ж дня повернувся в Генштаб 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу. 24 жовтня 1898 року відряджений в Саксонське військове міністерство. З 26 березня 1899 року — військовий представник Саксонії в прусському Великому Генштабі і заступник предлставника Саксонії в бундесраті в Берліні. Одночасно з 1 жовтня 1900 року протягом одного року обіймав посади надзвичайного члена Імперського військового суду та члена Імперської окружної комісії. З 22 березня 1902 року — флігель-ад'ютант короля Альберта, з 19 червня 1902 року — короля Георга, одночасно 23 квітня 1904 року — командир гвардійського кінного полку (1-го важкого полку). З 23 квітня 1904 року — командир 3-ї кавалерійської бригади № 32 в Дрездені, 1 жовтня звільнений з посади флігель-ад'ютанта.

З 22 липня 1911 року — тимчасовий командир 2-ї піхотної дивізії № 24 в Лейпцигу, 23 вересня затверджений на посаді. З початком Першої світової війни дивізія разом з 19-м (2-м Королівським Саксонським) армійським корпусом спочатку була розгорнута у Бельгії на Західному фронті. Потім він брав участь у битві під Ліллем, яка призвела до падіння фортеці та міста. Після подальших боїв на Лисі почалася окопна війна. Внаслідок важкої хвороби 5 травня 1916 Круг фон Нідда був звільнений від командування і переведений в армійські офіцери. Потім він подав прохання про відставку і був поставлений на розгляд 20 червня 1916 року.

Після одужання 16 липня 1917 року йому було передано керівництво 27-м резервним корпусом, відправленим на Східний фронт. Йому підпорядковувалися 24-та резервна дивізія і 53-я резервна дивізія (3-я Королівська Саксонська), за допомогою яких він міг протистояти російській армії. 8 вересня 1917 Круг фон Нідда був реактивований і призначений тимчасовим (з 30 жовтня — постійним) командувачем 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Шампані. На цій посаді 6 травня 1918 року він був призначений почесним шефом гвардійського кінного полку. Після перемир'я Круг фон Нідда привів війська під своїм командуванням додому, був переданий в розпорядження після демобілізації в Дрездені 11 червня 1919 року та вийшов у відставку 21 січня 1920 року.

Сім'я Круг фон Нідда одружився з баронесою Юттою-Марією фон Зальца унд Ліхтенау (нар. 1864), почесною дамою прусського Верхньолужицького жіночого монастиря, 2 серпня 1884 року в Баутцені. Від цього шлюбу народилися діти:

Карл Людвіг (1885–1976) — правник, асесор окружного управління Майсена, одружився з Леонорою Беккер (1891). Ютта (1887) — вийшла заміж за Фердинанда фон Абендрота, власника маєтку Кессерн. Марія Луїза (1891) Ганс-Роланд (1895–1968) — оберлейтенант Саксонської армії, правник, дипломат, журналіст і перекладач.

Звання

Офіцер-аспірант (20 березня 1877) Фенріх портупеї (20 листопада 1877) Другий лейтенант (6 жовтня 1878) Перший лейтенант (20 квітня 1886) Ротмістр (11 грудня 1890) Майор без патенту (24 березня 1898; отримав патент 17 квітня 1898) Оберстлейтенант (21 квітня 1902) Оберст (28 жовтня 1904) Генерал-майор (15 листопада 1908) Генерал-лейтенант (11 липня 1911; патент від 21 квітня 1911) Генерал кінноти (28 серпня 1914)

Нагороди

Орден Спасителя, золотий хрест (Грецьке королівство; 20 травня 1893) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (20 квітня 1894) командорський хрест 2-го класу (1904) Орден Залізної корони (Австро-Угорщина) 3-го класу (24 січня 1896) 1-го класу (1913) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу (2 квітня 1896) 1-го класу (18 березня 1913) Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія; 20 червня 1896) Орден Червоного орла 4-го класу (5 вересня 1896) 3-го класу (7 липня 1902) 2-го класу із зіркою (19 вересня 1912) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (29 жовтня 1898) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (22 вересня 1899) 2-го класу (24 вересня 1903) діаманти до ордена 2-го класу (1904) Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест (22 вересня 1899) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (20 квітня 1901) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1911) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (21 квітня 1902) Орден Священного скарбу 4-го класу (Японська імперія; 20 вересня 1902) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (1903) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1909) Орден Меча, командорський хрест (Шведсько-норвезька унія; 29 лютого 1904) Орден Франца Йосифа, командорський хрест із зіркою (Австро-Угорщина; 24 листопада 1906) Орден Корони (Бельгія), великий хрест (30 квітня 1910) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Святого Генріха лицарський хрест (15 жовтня 1914) командорський хрест 2-го класу (30 серпня 1917) командорський хрест 1-го класу (14 жовтня 1918) Pour le Mérite (7 жовтня 1918)

Примітки

Література

Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1914. Achter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1913, S. 574–575. Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band I: A–L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 632–633. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweig: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H–O. Biblio Verlag, Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2516-2, S. 285–287.

Посилання

Круг фон Нідда на сайті The Prussian MAchine.