Жіноче коло Корони та Литви – таємна жіноча політична та освітня організація, що діяла з 1886 по 1906 рік..
Засноване 1886 року у Варшаві як таємна організація, призначена для діяльності на всій поділеній Польщі, спочатку під назвою Жіноче коло Корони, Литви та Малорусі. 1888 року організація підпорядкувалася Польській лізі. Коло очолювала Рада під головуванням Цецилії Невядомської. Головною метою кола було підготовка жінок до боротьби за незалежність країни. Його програма наголошувала на нерозривному зв'язку між усіма польськими землями та необхідності підготовки всієї нації до майбутньої боротьби за визволення країни. Коло проводило інформаційно-просвітницькі заходи серед народу, організовувало національні свята та розповсюджувало таємну пресу та епізодичні видання, імпортовані з Галичини. У колі був відділ самодопомоги та догляду за заарештованими царським режимомHelena Ceysingerówna, Tajna szkoła w Warszawie w epoce caratu, Warszawa 1948, s. 6 i dalsze. Завдяки енергії першої голови організації вдалося об’єднати низку активістів різних політичних поглядів. Серед них були: Ядвіга Дзюбінська, Іза Мощенська, Зофія Дашинська-Голінська, Марія Вислоухова, Ядвіга Яголковська, Теодора Менчковська, Марія Дзержановська та Тереза Цішкевич. З Колом співпрацювали також перші польські жінки-соціалістки: Марія Пашковська, Марта Мархлевська та Естера Голде-СтрожецькаJoanna Dufrat, Kobiety w kręgu lewicy niepodległościowej. Od Ligi Kobiet Pogotowia Wojennego do Ochotniczej Legii Kobiet (1908-1918/1919, Toruń 2001, s. 27.
1900 року активісти, пов'язані з Національною лігою, покинули Коло, зокрема Тереза Цішкевич (тодішня голова), Цецилія Невядомська, Цецилія Снєґоцька, Цецилія Валевська та Тереза Пражмовська. Ця група приєдналася до Товариства національної освіти. Активісти з лівими та прогресивними поглядами залишилися в Колі. Організація діяла під керівництвом Стефанії Семполовської до 1906 рокуKoło Kobiet Korony i Litwy, [w:] Encyklopedia PWN [online], Wydawnictwo Naukowe PWN [dostęp 2019-06-15]..
Примітки