Бажана складність — це навчальне завдання, яке потребує значних, але доцільних зусиль, що сприяє покращенню довготривалих результатів навчання. Її також описують як рівень навчання, що досягається через послідовність навчальних завдань і зворотного зв'язку, які ведуть до глибшого засвоєння матеріалу та його перенесення на нові ситуації.

Як випливає з самої назви, бажані складності мають бути водночас бажаними та дедалі більш складними. Дослідження свідчать, що хоча складні завдання можуть уповільнювати навчання на початковому етапі, у довгостроковій перспективі вони дають більшу користь, ніж прості завдання. Проте, щоб залишатися бажаними, такі завдання також повинні бути здійсненними.

Передумови Багато завдань створюють ілюзію навчання, оскільки їх легко виконати. Наприклад, перечитування конспектів чи підручника — поширена навчальна тактика, яка, як було доведено, менш корисна, ніж використання карток для запам'ятовування (флешкарток). Студент може відчувати, що навчається під час перечитування, через те, що слова стають більш знайомими під час другого чи третього прочитання. Однак це не означає, що матеріал опрацьовується, засвоюється та запам'ятовується так, як йому може здаватися. Картки для запам'ятовування, навпаки, вимагають від студента активно пригадувати інформацію. Це і є бажаною складністю, адже вона потребує більше зусиль і змушує студента виконувати складніше опрацювання матеріалу. Спочатку навчання з бажаними складностями може тривати довше, і студент може почуватися менш упевнено, але з часом знання зберігаються краще.

Термін уперше запровадив Роберт А. Бйорк у 1994 році. Психолог з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі представив це поняття як досвід, що ускладнює навчання, даючи студентам змогу формувати міцніші зв'язки. Ідея полягає в тому, що зі зростанням складності завдання навчання також посилюється завдяки тому, що воно спонукає того, хто навчається, досягати свого оптимального рівня продуктивності. Концепція виникла в результаті роботи Бйорка з членами Лабораторії навчання та забування Бйорка .

Вимоги Щоб визначити, чи є складність бажаною, керуються трьома критеріями:

Спосіб опрацювання інформації під час засвоєння має збігатися з тим, як вона опрацьовуватиметься під час пригадування. Спосіб опрацювання під час засвоєння має збігатися з тим, як інформація опрацьовується під час практичного відпрацювання. Завдання має бути виконуваним. Занадто складне завдання може відштовхнути того, хто вчиться, і завадити повноцінному опрацюванню матеріалу.

Можна також скористатися моделлю «точки виклику». Вона ґрунтується на співвідношенні між складністю завдання і здібностями — знаннями та вміннями — того, хто навчається. Ця модель визначає так звану оптимальну точку виклику (ОТВ) — момент, у якому навчання дає найбільший потенційний результат.

Дослідження та приклади Дослідники випробовували різні методи навчання. Найкорисніші з них об'єднує одна спільна риса: усі вони створюють для того, хто вчиться, складності та випробування. Порівняно з традиційними, простішими методами вони начебто вповільнюють навчання. Прості традиційні завдання нерідко дають кращі тимчасові результати, які помилково сприймаються за більш стійкі. Хоча це дещо суперечить інтуїції, дослідження показують, що в довгостроковій перспективі складнощі краще підвищують результативність. Нижче наведено приклади тренувальних завдань, які є бажано складними.

Практика пригадування Практика пригадування, відома також як ефект тестування, використовує перевірку знань як прийом навчання. Результати можна покращити, якщо частину навчального часу присвятити самоперевірці — спробам пригадати матеріал, який треба засвоїти. Прикладом є картки для запам'ятовування: студент намагається відповісти, що написано на звороті картки, спираючись на те, що зазначено на її лицьовому боці (приміром, слово з одного боку та його означення — з іншого). Одне з досліджень виявило, що збільшення кількості карток, які опрацьовують за один раз, а отже й складності завдання, спонукало студентів показувати кращі результати на тестах. Для найкращих результатів вирішальним є зворотний зв'язок: той, хто вчиться, має отримувати відгук про свою роботу й дізнаватися правильні відповіді.

Затримка зворотного зв'язку Щоб удосконалюватися, студенти мають отримувати зворотний зв'язок щодо своєї роботи; він може складатися з правильних відповідей, оцінки, коментарів тощо. Хоча зворотний зв'язок є надзвичайно важливим, дивовижним висновком дослідження стало те, що відкласти зворотний зв'язок краще, ніж отримувати його одразу. Це справедливо за умови, що відкладений зв'язок гарантовано буде надано. Зворотний зв'язок у будь-якій формі кращий, ніж цілковита його відсутність.

Деякі експерти зазначають, що на сьогодні механізми, які саме і зумовлюють ефект бажаної складності, ще до кінця не вивчені.

Розподіл у часі та чергування Ефект розподілу полягає в повторюваному вивченні матеріалу з обов'язковими паузами між повтореннями. Якщо таку паузу заповнюють роботою над іншим завданням чи предметом, метод називають чергуванням (перемежовуванням). Приклад — щотижневе повторення конспектів за попередні тижні аж до підсумкового іспиту: так повторення розтягуються в часі замість зубріння наостанок, і в довготривалій пам'яті закріплюється більше інформації. Установлено також, що розподіл і чергування покращують довготривале запам'ятовування англійського синтаксису. Одне дослідження показало, що учні молодших класів навчалися успішніше, коли матеріал розподіляли в часі, а не подавали ущільнено, великими блоками.

Крім того, з'ясувалося, що, опановуючи складний матеріал, студенти схильні самі обирати розподілене навчання. Дослідники припустили, що так стається, бо студенти заздалегідь розуміють: розподілене навчання допоможе їм засвоїти предмет глибше.

Поєднання прийомів Вдале поєднання прийомів, що створюють бажані труднощі, може бути корисним. Наприклад, прийом «3R» (Read / Recite / Review — прочитати / переказати / переглянути) передбачає прочитання уривка, його переказування з пам'яті, не зазираючи в текст, і повторний перегляд. В одному експерименті студенти, які застосовували цей прийом, показали кращі результати, ніж ті, хто просто перечитував текст. Цей метод задіює дві бажані складності. Перша: пригадати написане значно важче, ніж перечитати. Друга: на етапі повторення студенти активно шукають зворотний зв'язок, а не пасивно отримують його в інший спосіб.

Практичні висновки

Для студентів Студенти можуть легко інтегрувати ці прийоми у свої повсякденні навчальні звички, щоб краще запам'ятовувати матеріал. Наприклад, замість простого перечитування матеріалу самоперевірка за допомогою карток для запам'ятовування задіє ефект тестування. Під час навчання студенти можуть також користуватися ефектом розподілу та чергуванням. Вони можуть попрацювати над одним предметом, потім зробити перерву, узявшись за інший, а тоді повернутися до початкового. Так реалізується чергування — через змішування кількох предметів — і водночас навчання розподіляється на різні проміжки часу.

Для викладачів Учителі та викладачі можуть застосовувати розподіл, додаючи до різних домашніх завдань задачі з раніше пройдених тем. Вони також можуть користуватися методом «тест щодня», щоб задіяти ефект тестування, вимагаючи від студентів регулярно пригадувати інформацію. Корисно також відкладати зворотний зв'язок щодо тестів і контрольних — але не настільки надовго, щоб студенти його взагалі не читали. Один дослідник радить розглядати тести як навчальні події, а не як просте подання матеріалу. Коли студентові дають змогу самому пригадати потрібну інформацію, замість того щоб повідомити її чи змусити шукати, він засвоює матеріал ґрунтовніше.

Одна з проблем більшості сучасних досліджень полягає в тому, що вони тривають недовго — від кількох годин до кількох днів; натомість учителів і викладачів більше цікавить, щоб викладений матеріал зберігався надовго. Досліджуючи, як люди пам'ятають іспанські слова, вивчені у старших класах, Гаррі Барік показав, що значна частина інформації, засвоєної на певному курсі, зберігається в пам'яті впродовж усього життя — у так званому перманентному сховищі. Барік виявив, що розподілені в часі повторення після основного навчання сприяли переходу іспанської лексики до цього сховища; так само Ландауер і Ейнслі з'ясували, що ефект тестування підвищував результати перевірки знань навіть понад рік потому. Довгостроковий вплив протягом десятиліть досі невідомий і досліджується.

Примітки