Священномученик Яків Новопражський (Іллічевський Яків Миколайович ) — православний священнослужитель, священномученик, місцевошанований святий Олександрійської єпархії Української Православної Церкви.

Життєпис Народився майбутній священномученик Яків Миколайович Іллічевський 1873 року в родині диякона Миколи Іллічевського та його дружини Олександри в Херсонській губернії. Коли хлопчикові було 7 років, батько помер, і мати залишилася з двома дітьми. Вона прагнула виховати Якова та його старшого брата в традиціях Православної Церкви. Яків навчився читати церковнослов'янською мовою та здобув початкову церковну освіту.

У 1890 році він закінчив Херсонське духовне училище за 2-м розрядом. Прагнучи присвятити життя служінню Богові, у 1891 році Яків вступупив до Одеської духовної семінарії. Проте через складні матеріальні обставини родини (мати залишилася одна без утримання, а старший брат вже мав власну сім'ю і служив дияконом у Миколаєві) він за поданим проханням був звільнений з 2-го класу семінарії у 1893 році.

У липні 1893 року Якова було призначено псаломщиком до Успенської церкви села Верблюжка Олександрійського повіту, де він також працював учителем церковно-парафіяльної школи. За звітністю 1896 року його було відзначено як одного з найусердніших і найдосвідченіших педагогів.

23 березня 1896 року його перевели на посаду псаломщика до села Калинівка того ж повіту, куди він переїхав із дружиною Клавдією. 14 липня (27 липня) 1896 року в них народився первісток Володимир, який помер через три дні після народження.

22 лютого 1896 року Якова Іллічевського було рукопокладено в сан диякона. Згодом у подружжя народилося ще троє дітей: Валентина (5 лютого (18 лютого) 1898); Антоніна (18 лютого (1 березня) 1900); Георгій (27 березня (2 квітня) 1902).

Обидві доньки пізніше закінчили Одеське єпархіальне жіноче училище зі правом працювати домашніми вчительками (Валентина — у 1914 році, Антоніна — у 1916 році). Син Георгій закінчив Єлисаветградське духовне училище, а пізніше емігрував до Парижа, де навчався на математичному факультеті Сорбонни.

16 жовтня 1900 року резолюцією архієпископа Херсонського і Одеського Іустіна диякона Якова Іллічевського перевели до Успенської церкви міста Одеси, де він служив до 1905 року.

26 квітня 1905 року його призначено на священницьке місце до Покровського храму села Буличеве (Петрівка) Мартоноської волості Новомиргородського стану. 30 квітня 1905 року єпископ Феодосій висвятив його на пресвітера під час літургії в Одесі на Великому Фонтані. До парафії деревяного Покровського храму входили також навколишні села та присілки: Мар'ївка, Мар'янопіль, Іванівка, Духова, Пурпурова Балка (Графська), Покровка та Журовське Товариство.

1 листопада 1907 року резолюцією архієпископа Херсонського і Одеського Димитрія о. Якова перевели до Покровської церкви села Щасливе (Овнянка) Олександрійського повіту.

Під час Першої світової війни о. Яків організовував допомогу пораненим та хворим воїнам. У «Херсонських єпархіальних відомостях» зазначалися його особисті та парафіяльні пожертви на потреби товариств милосердя. 22 квітня 1915 року архієпископ Херсонський і Одеський Назарій нагородив його набедреником.

26 січня 1918 року о. Якова перевели до Феодоро-Тиронівської церкви селища Нова Прага Олександрійського повіту. Храм був збудований коштом Ф. М. Радченка і завершений лише у 1918 році, тому священнику довелося наново організовувати парафіяльне життя в складних умовах встановлення радянської влади та громадянського протистояння.

9 жовтня 1919 року в газеті «Одеський листок» було опубліковано список мученицьки постраждалих священнослужителів Херсонської єпархії, серед яких зазначався і настоятель Феодоро-Тиронівської церкви селища Нова Прага священник Яків Іллічевський, убитий більшовиками.

Священника поховали біля храму. Згодом храм і могилу було знищено. Канонізація та вшанування 29 травня 2020 року з благословення митрополита Олександрійського і Світловодського Боголєпа відбулося віднайдення чесних останків о. Якова. Святі останки було урочисто перенесено до кафедрального собору м. Олександрії. 9 грудня 2020 року рішенням Священного Синоду УПЦ священника Якова Іллічевського було зараховано до лику місцевошанованих святих Олександрійської єпархії як священномученика. 21 червня 2021 року (у День Святого Духа) відбулося урочисте прославлення сщмч. Якова Іллічевського, яке очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Посилання Александрийская епархия провела раскопки В Александрийском районе нашли останки иерея убитого в 1919 году Звіт Керуючого справами УПЦ за 2021 рік Семь подвижников, претерпевших гонения за веру в ХХ веке, предлагают канонизировать в УПЦ Примітки