Масований обстріл України в ніч проти 15 червня 2026 року — комбінована атака Російської Федерації на територію України за час повномасштабного вторгнення. У ніч з 14 на 15 червня російські війська здійснили масовану повітряну атаку по території України із застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА. Основним напрямком атаки був Київ, також зазнали ударів Харків, Дніпро та Суми.

Перебіг подій У ніч проти 15 червня (починаючи з 18:00 14 червня) російські війська здійснили масований комбінований повітряний удар по території України із застосуванням ударних БпЛА та ракет різних типів повітряного і наземного базування. За даними Повітряних Сил, загалом зафіксовано 681 засіб повітряного нападу, зокрема 70 ракет і 611 ударних БпЛА.

Серед застосованих ракет: 6 протикорабельних ракет 3М22 «Циркон» 34 балістичні ракети Іскандер-М/С-400 30 крилатих ракет Х-101/Іскандер-К Для ударів використовувалися ударні БпЛА типу Shahed 136 (Герань-2) та інші безпілотники, включно з дронами-імітаторами. Запуски здійснювалися з території Російської Федерації з різних напрямків, зокрема з Брянської, Курської, Вологодської областей, районів Міллерово та Приморсько-Ахтарська, а також тимчасово окупованих територій Криму.

Обстріли

Київ

Унаслідок обстрілу пошкодження та пожежі були зафіксовані майже в усіх районах Києва. Аварійно-рятувальні служби працювали приблизно на 50 локаціях. Під час атаки зазнали пошкоджень житлові будинки, об'єкти інфраструктури, освітні заклади, складські приміщення та підприємства. В Оболонському районі сталося пряме влучання в 9-поверховий житловий будинок, в Шевченківському районі — у 25-поверховий житловий будинок, в Деснянському — у 9-поверховий будинок. У низці районів міста виникли пожежі, зокрема в житлових і нежитлових будівлях, на складських об'єктах та території закладів освіти.

Найбільшого резонансу отримала атака росіян на Києво-Печерську лавру. Внаслідок прямого влучання безпілотного апарата "Герань-2" пожежа виникла на даху Успенського собору. Також пожежа виникла на території Національної кіностудії імені Олександра Довженка, де знищено костюмерний цех із колекцією близько 3 мільйонів одиниць реквізиту . Крім того, були пошкоджені лінії електропередачі, через що без електропостачання залишилися близько 140 тисяч абонентів у північній частині Києва.

Внаслідок ракетного удару знищено термінал «Нової пошти» в Києві, який використовувався як сортувальний центр. За словами гендиректора компанії Євгена Тафійчука, об'єкт був першим в Україні терміналом, оснащеним сучасним обладнанням для автоматизованого сортування посилок компанії Vanderlande. Він розглядався як приклад інвестицій у розвиток логістичної інфраструктури та впровадження сучасних виробничих і управлінських практик. Також зазначено, що внаслідок удару працівники не постраждали, а роботу переведено на резервні схеми. Відновлення об'єкта та подальше відбудування інфраструктури були заявлені як пріоритетні завдання.

В цілому, за даними міської влади, внаслідок атаки загинули 5 людей, ще 35 дістали поранення, серед них двоє дітей.

Харків

Керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що російські війська завдали ракетного удару по Холодногірському району міста Харків, унаслідок чого зазнала пошкоджень будівля Харківського фахового вищого художнього коледжу. За даними пресслужби Харківської обласної ради, у будівлі вибито понад 20 вікон. Унаслідок атаки 13 осіб дістали поранення, частину постраждалих госпіталізовано, зокрема в тяжкому стані.

Близько 01:24 російські війська завдали ракетного удару по місту. На місце першого влучання, яке сталося близько 22:00 14 червня, прибули екстрені служби для ліквідації наслідків атаки. Згодом російські війська здійснили повторні удари по локації проведення рятувальних робіт, застосувавши 4 ракети типу «Іскандер», одна з яких влучила на відстані 30 метрів від місця роботи рятувальників. Унаслідок повторної атаки загинули 4 рятувальників ДСНС та 1 працівник цивільного захисту Харківської ОВА. Ще 6 рятувальників дістали поранення. Згодом, 19 червня 2026 року, у лікарні помер ще один рятувальник ДСНС. Таким чином кількість загиблих рятувальників ДСНС зросла до 5 осіб, а загальна кількість загиблих до 6.

Дніпро

Керівник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок російських обстрілів по Дніпру поранено 1 цивільну особу. Внаслідок обстрілів пошкоджено Будинок органної та камерної музики, промислові підприємства, будівлю коледжу та об'єкти інфраструктури.

Суми У Сумах атаковано приватні й багатоквартирні житлові будинки та нежитлові споруди в центральній частині міста, відомо про 3 постраждалих мешканців.

Втрати серед цивільного населення + Населений пункт Зброя Загиблі Поранені Примітки Київ ракети 3М22 «Циркон», Іскандер-М/С-400, Х-101/Іскандер-К, ударні БпЛА типу Shahed 136 5 49 серед поранених 2 дітей Харків ракети Іскандер, ударні БпЛА типу Shahed 136 6 13 серед загиблих: 5 рятувальників ДСНС та 1 працівник цивільного захисту Харківської ОВАДніпроракети, ударні БпЛА типу Shahed 13601Сумиударні БпЛА типу Shahed 13603серед поранених 1 дитина

Реакції

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття родинам загиблих та заявив, що внаслідок російського удару по Києво-Печерській лаврі стався підпал Успенського собору — храму, історія якого починається з XI століття. Він назвав атаку одним із найбільших злочинів Росії проти християнської культури та зазначив, що вона свідчить про наміри РФ продовжувати війну. Президент наголосив на необхідності рішучої реакції країн G7, включно з посиленням тиску на Росію та збільшенням військової допомоги Україні, зокрема засобами протиповітряної оборони. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що російські атаки на Україну призвели до нових жертв серед цивільного населення та пошкодження Києво-Печерської лаври, яка є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона наголосила, що питання посилення тиску на Росію та пошуку шляхів припинення війни буде обговорюватися на саміті G7 у Франції. Фон дер Ляєн зазначила, що Європейський Союз підтримує мир, а також заявила про необхідність притягнення Росії до переговорів і припинення бойових дій. Президент Франції Емманюель Макрон засудив російський удар по Києву, зокрема пошкодження Успенського собору Києво-Печерської лаври, що входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Він заявив про готовність Франції співпрацювати з українською владою у сфері охорони культурної спадщини. Також Макрон наголосив, що атака на об'єкти світової спадщини є неприйнятною, та зазначив, що Франція разом із союзниками продовжить зусилля для досягнення припинення вогню і встановлення миру. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні засудила атаку Російської Федерації та наголосила на необхідності подальшої підтримки України. Вона заявила, що в умовах «жорстоких атак Росії» міжнародна спільнота не повинна відвертати погляд, а солідарність є фундаментальною. Мелоні підкреслила, що підтримка України та зусилля щодо завершення війни стануть ключовими темами саміту G7 у французькому Ев'яні. Президентка Молдови Мая Санду заявила, що «Кремль вкотре показав, що для нього немає нічого святого». Вона висловила солідарність з Україною та закликала до посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію. За її словами, «ті, хто стверджує, що захищає християнські цінності, бомбардували Києво-Печерську лавру — одну з найсвятіших святинь православ'я. Справжня віра не бомбардує собори». Президент Литви Гітанас Науседа засудив російські удари по Києву, внаслідок яких була пошкоджена Києво-Печерська лавра. Він заявив, що атака на одну з найважливіших православних святинь свідчить про неповагу Росії до людських життів, культурної спадщини та духовних традицій. Науседа також закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію з метою припинення війни. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що Угорщина «рішуче засуджує» російську атаку на Київ, внаслідок якої було пошкоджено Києво-Печерську лавру та Успенський собор. Вона наголосила, що Лавра є одним із найсвятіших місць східного православного християнства, а будь-які удари по цивільній інфраструктурі, особливо релігійних об'єктах, є неприйнятними. Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що масовані нічні атаки, спрямовані проти цивільного населення та Києво-Печерської лаври — об'єкта ЮНЕСКО — є черговим свідченням ескалації з боку Росії. Він наголосив, що ці дії демонструють небажання Росії брати участь у мирних переговорах, а також повідомив, що під час зустрічі лідерів G7 в Ев'яні буде обговорено подальше посилення тиску на Російську Федерацію з метою досягнення справедливого та тривалого миру в Україні. Пані посол Європейського Союзу Катаріна Матернова засудила російський удар по Києву, внаслідок якого була пошкоджена Києво-Печерська лавра. Вона наголосила, що лавра є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО та одним із найважливіших центрів східного християнства. За словами дипломатки, атака була спрямована не лише проти території України, а й проти її культурної та цивілізаційної спадщини. Матернова також закликала міжнародну спільноту не ігнорувати дії Росії та посилити зусилля для припинення війни. Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану атаку на Київ і Києво-Печерську лавру та заявила про намір посилити санкційний тиск на Російську Федерацію. Перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі вона зазначила: «Усе це — воєнні злочини, які вчиняє Росія. Звісно, сьогодні ми також представляємо нові внесення до списків і нові санкції, над якими ми працювали, щодо військово-промислового комплексу Росії, а також „тіньового флоту“». Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цакхна заявив, що удар по Києву, внаслідок якого була пошкоджена Києво-Печерська лавра, свідчить про «варварство» Росії та її зневагу до спільної культурної спадщини людства. Він наголосив, що лавра є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, одним із найважливіших християнських монастирів та місцем поклоніння з майже тисячолітньою історією. За словами Цакхни, атакою на святиню Росія суперечить власним заявам про захист християнської цивілізації. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро засудив російський удар по Києву, внаслідок якого були пошкоджені об'єкти Києво-Печерської лаври, що є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Він заявив, що атака демонструє «весь ступінь жорстокості» Росії, а також порівняв пошкодження Успенського собору з гіпотетичним бомбардуванням собору Нотр-Дам або базиліки Сен-Дені у Франції. Також наголосив, що дії Росії свідчать про продовження «колоніальної війни» та є перешкодою для миру. Він додав, що Франція продовжить посилювати підтримку України. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що атаки Російської Федерації на об'єкти культурної спадщини ЮНЕСКО свідчать про небажання Москви брати участь у мирних переговорах. Він наголосив, що удари по таких об'єктах є «надзвичайно серйозними» та потребують подальшого міжнародного тиску для досягнення переговорного процесу між сторонами. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав ЮНЕСКО та міжнародну спільноту відреагувати на удар по Успенському собору «чітко та сильно». Він наголосив, що реакція має виходити за межі простого засудження та включати посилену військову підтримку України, збільшення тиску на Росію через санкції та механізми відповідальності, а також непохитну політичну підтримку євроінтеграційного курсу України.

Див. також

Російське вторгнення в Україну (з 2022) Воєнні злочини Росії Масовані удари по Україні

Примітки