Норберт Шюкінг (; 15 січня 1921, Вальдфіртель, Австрія) — німецький льотчик-ас, фанен-юнкер-фельдфебель люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія Його родина жила в занедбаному водяному млині. Він навчався у Відні, Будапешті та в інтернаті в горах Гарц; після успішного складання випускних іспитів у середній школі він одразу пішов на військову службу.
Шюкінг служив фанен-юнкером-фельдфебелем у 1-й ескадрильї 11-ї винищувальної ескадри під час війни на Західному фронті. Він літав на BF-109G та FW-190A. Шюкінг приєднався до підрозділу наприкінці 1943 або на початку 1944 року та здобув свою першу повітряну перемогу 20 лютого 1944 року над Веймаром проти бомбардувальника B-17. Більшість його повітряних перемог були здобуті проти бомбардувальників (B-17 та B-24), за винятком десятої перемоги над P-47 на північ від Алансона 27 червня 1944 року, одинадцятої перемоги над «Спітфайром» біля Баллеруа 14 липня 1944 року, дванадцятої перемоги 17 липня 1944 року над іншим P-47 поблизу Сен-Ло-Кутанс та тринадцятої й останньої повітряної перемоги того ж дня на південний захід від Сен-Ло-Кутанс проти P-51 Mustang. 22 лютого 1945 року Шюкінг катапультувався зі свого FW-190A на висоті 100 м і вцілів, приземлившись у сніг.
Після війни він зустрів і одружився зі своєю дружиною Гундою та переїхав до Ельмсгорна, де пройшов комерційне навчання та пропрацював у будівельній промисловості 40 років. Шюкінг цікавився полюванням, і хоча він більше не полює, відомо, що він все ще насолоджується природою та прогулянками. Він є найстарішим мешканцем Ельмсгорна.
Після смерті Гуго Броха 31 травня 2026 року став останнім живим асом люфтваффе.
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Авіаційна планка винищувача Німецький хрест в золоті
Примітки