Фази́л Ескенде́р (, ) — кримськотатарський поет і педагог. Член НСПУ (1993).
Життєпис Фазил Ескендер народився 6 грудня 1934 року в селі Тав-Бадрак (нині Скалисте Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим). У 10-річному віці пережив депортацію кримських татар із Криму, після чого опинився в Узбекистані. У 1966 році закінчив заочне відділення філологічного факультету Ташкентського педагогічного інституту. Здобувши вищу освіту, працював учителем у Ташкентській області, де викладав упродовж 1953—1988 років.
У 1988 році повернувся до Криму. Був активним учасником національного руху кримських татар за повернення народу на історичну батьківщину. За звинуваченнями в організації мітингів та антирадянській пропаганді зазнав переслідувань і був заарештований.
Від 1992 року працював у редакції кримськотатарської газети «Къырым» (). Помер 27 лютого 2003 року в Сімферополі.
Творчість Фазил Ескендер відомий як кримськотатарський поет, у творчості якого відображено теми історичної пам'яті, любові до батьківщини, національної ідентичності та пережитих кримськими татарами випробувань.
Перші поетичні збірки Ескендера виходили в Ташкенті. До його творчого доробку належать збірки «Мелевше» (, 1970), «Къарт эмен» (, 1976), «Теменна» (, 1982), «Къолларынъны опейим» (, 1988). У 1990 році в Нью-Йорку видано збірку «Узун ёллар» ().
У 1993 році Фазила Ескендера прийняли до Національної спілки письменників України. Його поезія стала одним із вагомих явищ кримськотатарської літератури другої половини XX століття.
Література Фазил Ескендер / Ю. У. Кандимов // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025.