Вибори до Європейського парламенту 1984 року стали першими з моменту інавгураційних виборів 1979 року та розширення Європейської Спільноти 1981 року, коли до її складу увійшла Греція. Вони також були останніми перед вступом Іспанії та Португалії в 1986 році.

Результати засвідчили, що лівоцентристські та праві євродепутати здобули перевагу за рахунок втрат ультралівих та правоцентристів. Соціалісти зміцнили свої позиції як найбільша фракція в Парламенті. Також відбулися помітні зміни серед менших груп: ультраправі євродепутати сформували власну фракцію, а зелені та регіоналісти об'єдналися у фракцію під назвою «Веселка». Загальна явка знизилася до 61%. Жодна партія не змогла здобути абсолютної більшості.

Виборча система Єдиної виборчої системи для всіх держав-членів не існувало; кожна з них застосовувала власний метод, встановлений національним законодавством.

Велика Британія використовувала однотурову () систему у 78 виборчих округах в Англії, Уельсі та Шотландії, тоді як у Північній Ірландії 3 місця розподілялися за пропорційною системою. Бельгія, Ірландія та Італія використовували пропорційну систему з поділом території на виборчі округи. Данія, Франція, Західна Німеччина, Греція, Люксембург та Нідерланди використовували єдину національну пропорційну систему, хоча у випадку Данії Ґренландія мала власний виборчий округ із виділенням одного мандата, а у випадку Західної Німеччини три місця для території Західного Берліна не обиралися прямим голосуванням, а призначалися Палатою депутатів Берліну, зважаючи на особливий статус міста.

Перед виборами Зміни у розподілі місць

Кількість мандатів для кожної держави-члена, що брала участь у виборах 1979 року, залишилася незмінною. Греція, яка приєдналася у 1981 році, отримала 24 нових місця. Це збільшило загальну кількість місць у Європарламенті з 410 до 434. Національний розподіл місцьДержаваМісцьДержаваМісць8124812481168115256

Вибори та перегрупування Огляд Соціалісти збільшили своє представництво на шість мандатів, здобувши 130 місць (проти 124 до виборів). Європейський демократичний альянс (колишні Прогресивні демократи) також досягли успіху, збільшивши кількість мандатів на сім до 29 місць. Європейська народна партія, Європейські демократи, комуністи та ліберали втратили місця. Французький Національний фронт та Італійський соціальний рух заснували фракцію «Європейські праві» — першу ультраправу групу в Парламенті. «Технічну групу незалежних депутатів» замінила група «Веселка» — об'єднання зелених та регіоналістів. Остаточні результати

Вибори до Європейського парламенту 1984 — Групи станом на 23–26 липня 1984ГрупаОписГоловаЄвродепутати  SOCСоціал-демократи130  EPPХристиянські демократиЕґон Клепш110  EDКонсерваториГенрі Пламб50  COMКомуністи та крайні ліві41  LDЛіберали та ліберал-демократиСимона Вейль31  EDAНаціонал-консерватори29  RBWЗелені та регіоналісти20  DRУльтраправі націоналістиЖан-Марі Ле Пен16  NIНезалежнінемає7Усього: 434Джерела:

Результати за країнами

ФракціяКраїнаSOCEPPEDCOMLDEDARBWDRNIРазомБельгія4 PS 3 SP4 CVP 2 PSC3 PRL 2 PVV2 VU 1 Агалев 1 Еколо2 Незал. 24Данія3 A 1 Siu1 D4 C1 SF2 V4 16Франція20 PS7 UDF 2 UDF (CDS)10 PCF6 UDF (PR) 5 UDF 1 UDF (PRV)20 RPR UPC10 FN 81Греція10 ПАСОК9 ND3 KKE 1 KKE–E1 EPEN 24Ірландія6 FG1 Незал.8 FF 15Італія9 PSI 3 PSDI26 DC 1 SVP 26 PCI3 PLI 2 PRI1 PdUP 1 DP 1 PSd'Az5 MSI3 PR 81Люксембург2 LSAP3 CSV1 DP 6Нідерланди9 PvdA8 CDA5 VVD1 PSP 1 PPR1 SGP25Велика Британія32 LAB 1 SDLP45 CON 1 UUP1 SNP1 DUP81Західна Німеччина33 SPD34 CDU 7 CSU7 Grünen 81Разом1301105041312920167434

Статистика Вибори до Європейського парламенту 1984 — СтатистикаРегіонДатиМісцяВиборціЯвкаПопередніНаступніВиборча системаДжерелаЄвропейська спільнота(ЄС-10)14, 17 червня1984434200 505 75261%19791989Усюди пропорційна, за винятком Великої Британії (крім Північної Ірландії), де використовувалася мажоритарна система відносної більшості Вибори до Європейського парламенту 1984 — Хронологія змінПерший парламентВибори 1984 та перегрупуванняДругий парламентГрупиДовиборчий склад1 січняЗмінаРезультати23 липняНовігрупиПерша сесія23 липня  SOC 124 +6 130  SOC 130  EPP 117 -7 110  EPP 110  ED 63 -13 50  ED 50  COM 48 -7 41  COM 41  LD 38 -7 31  LD 31   EPD 22 +7 29   EDA 29  CDI 12 +820  RBW20 NI10+13 7  NI 7 16  DR 16Разом 434 +0 434Разом 434Джерела: Вибори до Європейського парламенту 1984 — Делегації станом на 23 липня 1984ГрупаОписДеталі%Євродепутати  SOCСоціал-демократиФРН 33, Бельгія 7, Данія 4, Франція 20, Італія 12, Люксембург 2, Нідерланди 9, Велика Британія 33, Греція 1030%130  EPPХристиянські демократиФРН 41, Бельгія 6, Данія 1, Франція 9, Ірландія 6, Італія 27, Люксембург 3, Нідерланди 8, Греція 925%110  EDКонсерваториДанія 4, Велика Британія 4612%50  COMКомуністи та крайні лівіДанія 1, Франція 10, Італія 26, Греція 49%41  LDЛіберали та ліберал-демократиБельгія 5, Данія 2, Франція 12, Ірландія 1, Італія 5, Люксембург 1, Нідерланди 57%31  EDAНаціонал-консерваториФранція 20, Ірландія 8, Велика Британія 17%29  RBWЗелені та регіоналістиФРН 7, Бельгія 4, Данія 4, Італія 3, Нідерланди 25%20  DRУльтраправі націоналістиФранція 10, Італія 5, Греція 14%16  NIНезалежніБельгія 2, Італія 3, Нідерланди 1, Велика Британія 12%7Джерела: 100%434

Примітки

Посилання Спеціальний випуск Electoral Studies присвячений виборам. Вибори депутатів Європейського парламенту European Navigator Повні результати виборів Elections Online