Битва за Лисовичі — бій між підрозділами Легіону Українських січових стрільців та російськими військами, який відбувся 29 травня — 30 травня 1915 року поблизу села Лисовичі на Стрийщині під час Першої світової війни. У ході бою I курінь Легіону УСС під командуванням Григорія Коссака зазнав значних втрат. Частина стрільців разом із Осипом Букшованим потрапила до російського полону. Серед полонених була також Олена Степанів, одна з найвідоміших учасниць українського визвольного руху.
Передумови
Горлицький прорив 1915 року поклав край спробам російського війська прорватися за Карпати та змусив його до відступу. Переслідуючи супротивника, підрозділи Українських Січових Стрільців (УСС) увійшли до Болехова. Проте російське командування, скориставшись вступом Італії у війну на боці Антанти, вирішило перехопити ініціативу. 30 травня 1915 року командувач Південно-Західного фронту генерал Іванов віддав наказ своїм арміям перейти в наступ, при цьому найбільший контрудар російського XVIII корпусу був спрямований з Долини на Болехів.
Бій
29 травня 1915 року стрілецькі підрозділи вступили в бій із переважаючими силами російської армії. Бойові дії відзначалися значною інтенсивністю та тривали в складних умовах. Попри стійкий опір та мужність стрільців, становище українських підрозділів погіршувалося. У ніч проти 30 травня 130-та австрійська бригада 55-ї дивізії під командуванням генерала Ігнаца фон Фляйшмана таємно відступила з-під Лисовичів на нові позиції, не попередивши про це I курінь УСС.
Наступного дня вдосвіта ворожий підрозділ 4-ї Фінляндської стрілецької бригади пішов у наступ на залишений наодинці стрілецький курінь, повністю оточивши його. Опинившись у безвиході, стрільці кинулися на прорив в останню мить, вибиваючи собі шлях крізь кільце ворога в рукопашному бою. Із оточення зуміли вирватися лише близько 60 стрільців та старшин, серед яких 34 були пораненими.
Представник куреня Гриця Коссака і виконувач обов'язків командира трьох сотень Осип Букшований разом зі значною групою старшин, підстаршин і стрільців потрапив до російського полону. Серед полонених старшин і підстаршин опинилися: сотник Осип Букшований, четарі Антін Артимович і Д. Краус, хорунжі Олена Степанів, П. Прокопів, Володимир Свідерський, старші десятники М. Загаєвич, І. Порайко, Д. Коцюба, а також десятники В. Зигульський, С. Паславський і С. Фрей. Полон хорунжої Олени Степанів набув широкого розголосу в європейській пресі, оскільки вона вважалася однією з перших жінок-офіцерів у тогочасних арміях світу.
У той самий час II курінь УСС під командуванням отамана Василя Дідушка вів запеклі оборонні бої під Новим Гузієвом та Болеховом, ставши ядром організації загального відсічу наступаючим російським частинам та не допустивши прориву австро-угорського фронту на цьому відтинку.
Наслідки
Військові втрати УСС Загальні втрати I куреня під Лисовичами склали близько 180 осіб (убитими, пораненими та полоненими). Безпосередньо в бою загинуло та пропало безвісти близько 30 вояків (за іншими даними — 15 убитих з урахуванням боїв за Болехів та близько 50 поранених). За свідченнями Букшованого, на його ділянці поранень зазнали близько 120 солдатів та 4 офіцери. До полону потрапило від 158 до 159 українських стрільців і старшин. За оцінкою Осипа Думіна, найбільших втрат зазнала сотня Осипа Семенюка, якою під час сутички командував четар Антін Артимович.
19 загиблих у бою під Лисовичами стрільців були поховані побратимами на окремому стрілецькому цвинтарі, закладеному на околиці села Лисовичі біля старовинного дуба при шосейній дорозі на Галич.
Втрата значної частини особового складу I куреня стала одним із найважчих ударів для Легіону УСС кампанії 1915 року, проте героїчний опір в умовах раптового оточення посів вагоме місце в бойовій традиції українського стрілецтва.
Вшанування пам'яті
Полеглих у бою вояків увічнено на історичному стрілецькому цвинтарі на околиці села Лисовичі. У селі Баня Лисовицька споруджено меморіальний комплекс Українським січовим стрільцям, присвячений подвигу учасників бою. Щороку наприкінці травня тут відбуваються урочисті вшанування за участю громади та духовенства. У 2025 році Моршинська міська громада урочисто відзначила 110-ту річницю бою біля Лисовичів покладанням квітів і панахидою.
Див. також
Букшований Осип Іванович Степанів Олена Іванівна Бої за гору Маківка Перша світова війна
Примітки
Джерела