Олекса́ндр Петро́вич Пушкарéнко (нар. 24 грудня 1952, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український композитор, диригент, музикант, автор пісень. Член Національної спілки композиторів України (з 1982 р.).
Працює в жанрах академічної інструментальної, симфонічної та естрадної музики. Автор популярних пісень з репертуару Назарія Яремчука, а також творів для баяна, бандури, симфонічного оркестру, оркестру народних інструментів і камерних ансамблів. Його творчість продовжує традиції національно орієнтованої української музики.
Біографія Народився 24 грудня 1952 року в Дніпропетровську.
Закінчив диригентський факультет Ленінградської державної консерваторії імені М. Римського-Корсакова (1977), а 1981 року — композиторський факультет цього ж закладу (клас композиції професора Володимира Успенського).
Був композитором і виконавцем вокально-інструментального ансамблю «Смерічка» Чернівецької філармонії (у 1982—1984 рр.). Засновник і художній керівник синтез-групи «Стожари» Чернігівської філармонії (з 1985 р.).
З початку 1990-х рр. на творчій роботі в Києві.
Син — Олександр Пушкаренко, скрипаль (учень Богодара Которовича).
Творчість Творчий доробок охоплює академічну та популярну музику. Стиль митця поєднує традиції української професійної композиторської школи, фольклорні джерела та елементи сучасної музики.
Академічна музика Вагоме місце у творчості композитора посідає музика для баяна. У композиції «Скіфи ХХ століття» (1982) відчутні риси програмності, епічного мислення та симфонічного розвитку. Твір поєднує модернізовану тональність із ладовою архаїкою, використовує сонористичні ефекти, поліфонічні нашарування та розширені темброві можливості баяна. Музична драматургія ґрунтується на контрасті енергійних моторних епізодів і речитативно-епічних розділів.
Для ансамблю бандуристів композитор створив цикл обробок українських народних пісень «Колиска» (1981), у якому старовинні мелодії переосмислюється на основі сучасних засобів музичної мови.
Пісенна творчість Пісням композитора властиві опертя на українську інтонаційну традицію та доступність музичної мови.
Для мелодики притаманні широкі кантиленні фрази, народнопісенні інтонації та виразні кульмінації. Гармонічна мова спирається переважно на функціональну тональність з помірним використанням колористичних відхилень. Ритміка поєднує ліричну пісенність з елементами естрадної й танцювальної музики.
Найбільшу популярність здобули пісні у виконанні Назарія Яремчука: «Квітка розмарія», «В добрий час», «Добрий вечір, доле», «Зачекай», «Рано повертати до зими», «Святковий день», «Канікули в Карпатах», «Вибрав я тебе», «Мир» тощо.
Композитор співпрацював з поетами Михайлом Ткачем, Вадимом Крищенком, Юрієм Рибчинським, Ігорем Лазаревським, Віктором Герасимовим, Олександром Вратарьовим.
З 1990-х рр. пише пісні переважно на власні вірші. Творчість цього періоду жанрово розмаїта та мелодійно виразна. У ній органічно поєднано академічні засади з традиціями української естрадної й авторської пісні. Композитор тяжіє до чіткої строфічної форми, природної вокальної декламації, ясної гармонічної мови та інтонаційної доступності. Пісням властиві задушевний ліризм, психологічна заглибленість, філософські й гумористичні акценти, уважне ставлення до поетичного слова, прагнення розкрити його емоційний зміст засобами музичної драматургії.
Основні твори
Для оркестру народних інструментів Увертюра (1981) Симфонія № 1 (1982) Симфонія № 2 (1982)
Для баяна Сюїта для готово-виборного баяна (1981) Соната № 1 (1981) Соната № 2 (1982) «Скіфи ХХ століття» (1982)
Камерна музика Соната № 1 для контрабаса і фортепіано (1981) Соната № 2 для контрабаса і фортепіано (1983) Каприси для скрипки соло Рондо для інструментального ансамблю (1986)
Для тріо бандуристок Цикл обробок народних пісень «Колискова» (1981)
Пісні (понад 100) «Добрий вечір, доле» «Мальва на асфальті» «Святковий день» (1983) «Вибрав я тебе» (1983) «Квітка розмарія» (1984) «Канікули в Карпатах» (1984) «Мир» (1985) «В добрий час» (1985) «Новорічна» (1985) «Зачекай» (1985) «Рано повертати до зими» (1985) «З Новим Роком!» (1985) «Катюша, Кася і Катруся» (1986) «Если я и ты» (1987) «Памяти первой любви» (1987) «Течія» (1988) «Неопалима купина» (1990) «Соб-собе-Бенц» (1992) «Горицвіт» (1993) «Україна» (1993) «Явдошка» (1995)
Серед пісень першої чверті ХХІ ст.: «Актор» «Божий сину» «Вітчизна» «Горда пані» «Дзиґа» «Дорога» «Здалеку» «І святкує ніч» «Левиця» «Опудало» «Посунься, Бетховен» «Шукай» та інші.
У мережі
Офіційний канал композитора Олександра Пушкаренка Пісні Олександра Пушкаренка у виконанні Назарія Яремчука (1983—1987)
Джерела Пушкаренко Олександр Петрович //
Олександр Пушкаренко (біографія, пісні) — «Українські пісні»