Князь (1831) Сергі́й Ві́кторович Кочубе́й (1820—1880) — полтавський губернський предводитель дворянства; дійсний статський радник.
Біографія Молодший син міністра внутрішніх справ Віктора Павловича Кочубея та Марії Василівни Васильчикової. Народився у Петербурзі 5 (17) грудня 1820 року.
У 1840 році закінчив юридичний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету зі званням дійсного студента. Був зарахований до Департаменту наділів. Служачи на Кавказі та в Закавказзі, займався розробкою покладів кам'яного вугілля. Пізніше — чиновник для особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ; 8 січня 1847 року отримав орден Святого Володимира 4-го ступеня; в 1854 році отримав ранг статський радник.
Діставши у спадок від батька бібліотеку, яка налічувала до 30 000 примірників, у 1876 році, князь Кочубей пожертвував її Імператорській публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі за умови «помістити вибрані книги зібрання в одній із зал бібліотеки з портретом Віктора Павловича і ті, що залишилися, передати до Харківського університету». Помер 4 (16) грудня 1880 року; похований у сімейній усипальниці в Диканьці.
Сім'я
Дружина (з 1859 року) — Софія Олександрівна Демидова (1824-05.03.1875), фрейліна двору, дочка графа Олександра Христофоровича Бенкендорфа від шлюбу з Єлизаветою Андріївною Бібіковою (до шлюбу Донець-Захаржевською). У першому шлюбі Софія Олександрівна була одружена з П. Г. Демидовим і мала двох синів. Овдовівши у червні 1858 року, Софія Олександрівна одружилася з Кочубеєм. Померла від раку в Парижі, похована у Миколаївській церкві у сімейній усипальниці в Диканьці. У подружжя народилося двоє синів:
Віктор (1860—1923). Василь (1862—1911).
Примітки