Чернігівська гривня — різновид давньоруського вагового та платіжного засобу у вигляді срібного зливка, що перебував в обігу у XI–XIII століттях. У межах єдиної грошово-вагової системи давньоруської держави вона функціонувала паралельно з київським та новгородським типами, відрізняючись від них формою, ваговим стандартом і територією поширення.

Етимологія Етимогенез терміна «гривня» виводиться від слова «грива», яким у слов'янських мовах позначали жіночу шийну прикрасу. У процесі еволюції товарно-грошових відносин відбулося перенесення назви з ювелірного виробу на мірило вартості — стандартизований срібний зливок. У давньоруській монетно-ваговій системі гривня виступала базовою лічильною, а також ваговою одиницею.

Потреба в обслуговуванні дрібніших ринкових транзакцій зумовила появу так званих рублів (від дієслова «рубати»), які утворювалися шляхом фізичного розчленовування цілої гривні на дрібніші фракції.

Характеристики Морфологічно чернігівська гривня являє собою ромбоподібний зливок із видовженими кінцями, виготовлений із високопробного срібла. Стандартні метричні параметри артефакту становлять 140 на 53 мм при середній вазі близько 191 грама. На противагу київській гривні гексагональної форми, контур якої ліг в основу офіційної символіки Національного банку України, чернігівський тип є менш знаним у масовій культурі і традиційно становить предмет досліджень вузькопрофільних спеціалістів у галузі нумізматики та археології.

Платіжні функції у торгівлі Русі Поява цього типу зливків безпосередньо пов'язана з економічним статусом Чернігова як одного з провідних торговельно-ремісничих центрів Русі. Чернігів був інтегрований в систему міжнародних комунікацій, підтримуючи зв'язки з Візантійською імперією, країнами Західної Європи, Балтійським регіоном, Кавказом і Середньою Азією. У макроекономічних процесах того часу гривня виконувала функцію засобу накопичення, обслуговуючи масштабні фінансові операції.

Згідно з правовими нормами «Руської Правди», срібними зливками розраховувалися за об'єкти нерухомості, велику рогату худобу, а також сплачували значні державні податки й судові віри (штрафи). Основний ареал археологічних знахідок чернігівських гривень локалізований у межах історичної Чернігово-Сіверщини. Водночас фіксація аналогічних артефактів на шведському острові Готланд підтверджує їхнє використання в системі міжнародного транзитного обміну. Нині збережені екземпляри перебувають у музейних фондах, зокрема в колекціях Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського й Музею Шереметьєвих у Києві.

Спадкоємність традицій у сучасній Україні З метою меморіалізації чернігівського різновиду зливка й введення його в сучасний культурно-туристичний простір впроваджуються локальні ініціативи. Одним із таких проєктів, розробленим чернігівською журналісткою Любов'ю Потапенко, є створення сувеніра у вигляді пряника, який за своїми метричними й візуальними характеристиками відтворюватиме оригінальну ромбоподібну форму історичної пам'ятки.

Посилання

Чернігівські гривні: в музеї показали старовинні місцеві гроші