Дженіс Еллен Кейбл (; нар. 6 листопада 1962 року), професійно відома як Челсі Дж. Саммерз, — американська блогерка, колумністка, письменниця та колишня стриптизерка.
Ранні роки Дженіс Еллен Кейбл народилася 6 листопада 1962 року в Іллінойсі. Її батьки розлучилися, коли їй було шість місяців, і до 2007 року вона зовсім не підтримувала стосунків із батьком. Її батько був професором історії в Університеті Північної Кароліни. Мати була вчителькою англійської мови та директоркою зі зв'язків з громадськістю. У неї є молодша зведена сестра по материнській лінії.
Саммерз провела дитинство в Іллінойсі та недовго в Берлінгтоні, штат Вермонт. Після повторного шлюбу матері вона жила в двокімнатній школі в Гантінгтоні, штат Вермонт, де її батьки видавали журнал «The Vermont Freeman», присвячений боротьбі з війною у В'єтнамі.
Кар'єра У свої двадцять з чимось років Саммерз недовго працювала стриптизеркою на парубочих вечірках. 1991 року почала працювати офіціанткою в стрип-клубі Peter J. Stringfellow та El Morocco Present Thee DollHouse на Мангеттені. 1992 року офіційно дебютувала як стриптизерка в Thee DollHouse під іменем «Кендіс». Упродовж наступних шести років вона працювала в різних стрип-клубах, навчалась у коледжі та аспірантурі.
2005 року, під час написання докторської дисертації, Саммерз почала вести блог Typepad «pretty dumb things» під псевдонімом «chelsea girl» (дівчина з Челсі), що є посиланням на район Мангеттена, де вона жила з 1994 року. Її блог детально висвітлював особисте життя, зосереджуючись насамперед на її сексуальних зв'язках, романтичних стосунках і кар'єрі стриптизерки, якій була присвячена серія з 42 частин під назвою «Spandex & Lucite Shoes».
2007 року, після успіху свого блогу, Саммерз залишила докторську програму після дев'яти років, щоб розпочати кар'єру фриланс-письменниці. Раніше вона працювала в бутику, який продавав одяг для собак. Вона стала постійною колумністкою блогів Fleshbot та Sappho's Girls. 2015 року стала колумністкою про секс у журналі Adult. Її статті публікували на вебсайтах та в журналах, зокрема у Vulture,The Guardian, Vice, The New Republic та Real Life.
2011 року Саммерз працювала журналісткою з винного маркетингу, коли через роботу їй довелося провести три місяці в Італії. Там її друг запропонував їй написати власний роман «Їсти, молитися, кохати». Замість цього вона почала писати книжку, яка стане її першим романом «Особливий голод» (2020), що розповідає про гастрокритикиню-людожерку. Саммерз називала натхненням для психопатичної люті головної героїні Дороті Деніелс власну «злість через середній вік і перименопаузу», а також «відчуття вікової дискримінації у письменницькому середовищі». Вона також називала Ембер Тамблін, Саманту Лі Аллен, Марію Адельманн, Анджелу Картер та Метью Грегорі Льюїса своїм літературним натхненням. Книжка спочатку вийшла як аудіокнига Audible Studios, а потім вийшла друком у видавництві Unnamed Press.
«Чудовий господар» (2024), друга книжка Саммерз, повість, опублікована до Дня незалежних книгарень. Переказ «Вакханок», історії, що зосереджена на ритуальному людському жертвопринесенні, яке відбувається після того, як чоловіка, який нічого не підозрює, запрошують на оргію.
Особисте життя З 1980-х років Саммерз живе в Нью-Йорку. 2016 року вона познайомилася зі своїм нинішнім чоловіком у Tinder. Вони заручилися 1 січня 2017 року та одружилися 6 жовтня 2017 року. Після одруження Саммерз проводить час між Мангеттеном та Стокгольмом.
Бібліографія Особливий голод (2020, Unnamed Press) Чудовий господар (2024, Unnamed Press)
Переклади українською
Примітки