Оскар фон Еренталь (; 15 серпня 1854, Борна — 9 листопада 1921, замок Шенбах) — німецький воєначальник, генерал піхоти Саксонської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Біографія 1 жовтня 1872 року вступив в 2-й єгерський батальйон № 13 в Дрездені. З 4 жовтня 1873 по 4 жовтня 1874 року навчався у військовому училищі Ерфурта, після чого повернувся у свій батальйон. З 1 квітня 1887 року — командир роти 3-го єгерського батальйону № 15 в Хемніці. З 19 квітня 1896 року — черговий флігель-ад'ютант короля Альберта. З 26 березня 1899 року — командир батальйону 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100 в Дрездені, з 21 березня 1901 року — 1-го єгерського батальйону № 12 у Фрайберзі. З 26 березня 1903 року — тимчасовий командир 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100, 19 травня затверджений на посаді. З 27 липня 1906 року — тимчасовий командир 3-ї піхотної бригади № 47 в Дебельні, 21 травня 1907 року затверджений на посаді. 13 січня 1911 року знятий з посади через хворобу. З 20 березня 1911 року — командир 1-ї піхотної дивізії № 23 в Дрездені. 13 вересня 1912 року звільнений у відставку.
З початком Першої світової війни 2 серпня 1914 року Еренталь був відновлений на службі і призначений командиром 2-ї резервної дивізії № 24. Він очолював цю дивізію на Західному фронті, спочатку в битві при Дінані, наступі на Намюр та зимовій битві в Шампані. Через хворобу його було відправлено в офіцерський корпус армії 31 березня 1916 року. 28 серпня 1916 року він прийняв командування 27-м (саксонсько-вюртемберзьким) резервним корпусом, який на той час дислокувався на Соммі. У листопаді 1916 року корпус було переведено до сектора Нараївка на Східному фронті. Там, 15 червня 1917 року, Еренталь був важко поранений шрапнеллю і, втративши око, був змушений просити про звільнення від командування. Після цього його знову відправили в офіцерський корпус армії, в 6 травня 1918 року його наказ про мобілізацію був скасований. Одночасно його призначили почесним шефом 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100.
Звання
Офіцер-аспірант (1 жовтня 1872) Фенріх портупеї (1 травня 1873) Другий лейтенант (24 жовтня 1874) Перший лейтенант (1 квітня 1881) Гауптман (1 квітня 1887) Майор (19 квітня 1896) Оберстлейтенант (23 березня 1901) Оберст (19 травня 1903) Генерал-майор без патенту (21 травня 1907; отримав патент 9 грудня 1907) Генерал-лейтенант (20 березня 1911; патент від 28 січня 1911) Генерал піхоти запасу (20 березня 1915) Генерал піхоти (28 серпня 1916)
Нагороди
Орден дому Саксен-Ернестіне лицарський хрест 1-го класу (1890) командорський хрест 2-го класу (27 лютого 1897) командорський хрест 1-го класу (11 серпня 1908) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (5 вересня 1896) 1-го класу з мечами (1915) Орден Білого Сокола, командорський хрест 2-го класу (23 червня 1897) Орден «За військові заслуги» (Баварія) командорський хрест (22 вересня 1897) 2-го класу (1906) Орден Корони Сіаму, командорський хрест (22 вересня 1897) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (3 листопада 1897) Почесна шабля від короля Альберта з нагоди 25-річчя його правління (18 квітня 1898) Орден Червоного орла 3-го класу (1898) 2-го класу із зіркою (19 вересня 1912) Орден дому Ліппе, почесний хрест 2-го класу (1898) Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина; 1898) Орден Святих Маврикія та Лазаря, офіцерський хрест (Королівство Італія; 1898) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (21 квітня 1902) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1910) великий хрест з мечами (15 червня 1917) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (4 серпня 1904) командорський хрест 2-го класу (23 травня 1908) командорський хрест 1-го класу (23 травня 1911) великий хрест (13 вересня 1912) Орден Грифона, великий хрест (7 листопада 1911) Військовий орден Святого Генріха лицарський хрест (15 жовтня 1914) командорський хрест 2-го класу (29 жовтня 1915) Залізний хрест 2-го і 1-го класу (1914) Pour le Mérite (15 червня 1917)
Література
Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 344–345. Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens «pour le merite» im Weltkrieg. Band I: A–L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 257–258.
Посилання
Еренталь на сайті The Prussian Machine.