Квірплатоні́чні стосу́нки (КПС; англ. Queerplatonic relationships, QPR), також відомі як квірплатонічні партнерства (КПП; англ. queerplatonic partnerships, QPP) — віддані інтимні стосунки між значимими іншими, які не є романтичними за своєю природою. Квірплатонічні стосунки відрізняються від близької дружби наявністю аналогічних чітко виражених зобов'язань, статусу та структури, як і формальні романтичні стосунки, а від романтичних стосунків вони відрізняються відсутністю почуттів романтичного кохання. Крім того, квірплатонічні стосунки можуть сильно варіювати у своїх сексуальних вимірах: до деяких входить секс або аспекти сексуальності, які традиційно асоціюються з аллосексуальністю, водночас інші повністю виключають секс.

Концепт походить з аромантичних і асексуальних просторів у ЛГБТ-спільноті.

Як і романтичні стосунки, квірплатонічні стосунки, як іноді вважають, передбачають глибший і міцніший емоційний зв'язок, ніж типова дружба. Хоча ця структура стосунків не залежить від романтичного чи сексуального потягу, квірплатонічні партнери все ж можуть практикувати поведінку, яка зазвичай притаманна романтичним партнерам.

Визначення Мережа видимості й освіти асексуалів (AVEN) визначає квірплатонічні стосунки як «неромантичні стосунки зі значимими іншими, що мають статус партнерів».

Анджела Чен описує квірплатонічне партнерство як «одне з небагатьох чітких визначень, доступних для опису соціального простору між „другом“ і „романтичним партнером“» для неромантичних партнерів, які розділяють «інтенсивні стосунки та безпеку чіткого визнання», що в інших випадках асоціюються виключно з романтикою.

Джулі Сондра Декер пише, що КПС часто «виглядають невіддільними від романтики, якщо дивитися на них збоку», але їм не слід «приписувати романтичний статус, якщо самі учасники кажуть, що вони не є романтичними». Вона також зазначає, що сторонні спостерігачі можуть сприймати їх як типову близьку дружбу в обставинах, де соціально очікуються відкрито романтичні жести. Для Декер суть квірплатонічного потягу полягає в його неоднозначному становищі щодо нормативних категорій: вона пише, що КПС — «це платонічні стосунки, але вони певним чином „квіризовані” — не друзі, не романтичні партнери, а щось інше». Подібним чином Сі Джей ДеЛюзіо Чейзін характеризує КПС як «метакатегорію „для всього“» щодо «ненормативних стосунків», які «не є романтичними стосунками, але які також неможливо адекватно або належним чином описати словом „дружба“».

Деякі автори менше наголошують на структурі партнерського статусу чи ненормативному характері КПС і більше зосереджуються на ідеї, що вони представляють сильніший емоційний зв'язок, ніж конвенційна дружба. Наприклад, словник неологізмів Коледжу Вільгельма і Марії визначає КПС як «надзвичайно близькі» стосунки, які перебувають «поза межами дружби», не будучи при цьому романтичними, а секс-терапевтка Стефані Ґерліх у журналі Psychology Today аналогічно описує КПС як «глибші зобов'язання, ніж дружба».

Термінологія Термін «квірплатонічний» (англ. queerplatonic) у 2010 році сформулювали письменники С. Е. Сміт (S. E. Smith) та Каз (Kaz).

Форму потягу, що лежить в основі квірплатонічних стосунків, іноді описують словом «альтерусний» (англ. alterous). Крім того, інші джерела використовують слово «квірплатонічний» для опису як форми потягу, так і категорії стосунків.

В асексуальних і аромантичних онлайн-просторах квірплатонічних партнерів іноді називань «цукіні» (англ. zucchinis). ЛГБТ-новинний вебсайт PinkNews описує це як «жарт, який вказує на брак термінології для опису значущих стосунків поза межами романтичних або сексуальних партнерств». Платонічну закоханість (англ. crush) називають «сквіш» (англ. squish), і цей термін також застосовують до КПС.

Походження та використання Термін виник в аромантичній та асексуальній спільнотах, і в 2010-х роках здебільшого обмежувався цими просторами. Видання The Huffington Post у 2014 році описало його як «новий ярлик», що походить з того самого середовища, що й «аромантичний» та «демісексуальність», словник неологізмів Коледжу Вільгельма і Марії у 2016 році зазначив, що він використовувався лише в аромантичних та асексуальних просторах, а Зак Шудсон і Сарі ван Андерс у 2019 році охарактеризували його як один із кількох «нових дискурсів гендерної та сексуальної ідентичності», що з'являються в соціальних мережах ЛГБТК+.

Однак починаючи з 2021 року деякі популярні вебсайти, орієнтовані на широку авдиторію, почали обговорювати це поняття, а сам концепт став використовуватися (а не просто обговорюватися як неологізм) у деяких академічних дослідженнях мистецтва та літературній критиці.

Деякі автори у 2020-х роках помітили, що КПС тісно пов'язані з поліаморією. Якісний аналіз мови, що використовується людьми в поліаморії, проведений у 2021 році, навів слово «квірплатонічний» як типовий приклад «складної» лексики, яку часто використовують особи у консенсусних немоногамних стосунках. І. Гавріель Ансара, пишучи для авдиторії консультантів зі стосунків, також зазначає, що цей термін поширений серед поліаморних людей. Стаття 2022 року в жіночому журналі Bustle провела паралелі між «квірплатонічним життєвим партнерством» і консенсуальною немоногамією, пов'язуючи обидва явища з анархією стосунків і спільним принципом, згідно з яким учасники «налаштовують свої зобов'язання відповідно до бажань людей у стосунках».

Шудсон і ван Андерс (2019), а також стаття в Bustle 2022 року також стверджують, що використання цього терміна стимулюється «молоддю», зокрема міленіалами та поколінням Z.

Секс-терапевтка Стефані Ґерліх у 2021 році припустила, що на створення цього концепту надихнули бостонські шлюби — формалізована романтична дружба між заможними жінками наприкінці XIX століття в Новій Англії. Вона також охарактеризувала КПС як «давню практику, яка знову стала популярною», і припустила, що Рут і Ноеминь у Єврейській Біблії, можливо, мали «одні з найперших зафіксованих КПС».

Соціальний аналіз Саві Люс заперечує конвенційне квір-читання оповідання Мері Елеонори Вілкінс Фрімен «Дві подруги» (англ. Two Friends), яке змальовує бостонський шлюб і зазвичай трактується в «сексуалізованому квір-світлі» як зображення сапфічних стосунків. Вона стверджує, що крізь призму КПС та концепції «асексуальної еротики» Ели Пшибило героїнь Фрімен можна сприймати як еротичних лесбійських партнерок без потреби помилково характеризувати їхні стосунки як сексуальні чи романтичні, що Люс вважає «еротонормативним». Вона також представляє КПС як радикальний контрнаратив щодо тропу «смерть лесбійського ліжка», де асексуальність є «додатковою якістю, а не дефіцитом» у квірплатонічному партнерстві між жінками.

Багато авторів бачать у концепції КПС реакцію проти аматонормативної ієрархії, в якій романтичні стосунки вважаються апріорі важливішими за дружбу. Автор статті про КПС у словнику неологізмів Коледжу Вільгельма і Марії вважає, що бажання визначити близьку платонічну прив'язаність як значимого іншого, а не просто як найкращого друга, існує лише через нормативне очікування, що людина повинна ставити свого партнера вище за друзів — для них КПС відрізняється від дружби лише тому, що остання не «вважається повноцінною заміною романтичного кохання».

Подібним чином Рома Де лас Ерас Гомес пов'язує критику анархією стосунків ідеї про те, що романтичні стосунки необхідні для «створення сім'ї, яка передбачає довгострокове партнерство, спільне проживання, спільну економічну відповідальність і потенційне виховання дітей», із народними категоріями, які використовують в «асексуальних та аромантичних онлайн-спільнотах». Хоча вона прямо не згадує КПС у тексті, вона використовує словосполучення «квірплатонічні стосунки» як ключове слово для своєї статті, що свідчить про розгляд КПС як аналога несексуального співжиття та спільного виховання дітей в анархії стосунків.

Див. також

Аллонормативність Аматонормативність Анархія стосунків Аромантичність Асексуальність Білий шлюб Бостонський шлюб Братотворіння Домашнє партнерство Дружба Йосифів шлюб Найкращі друзі назавжди Квір-гетеросексуальність Платонічне кохання Романтична дружба Фактичний шлюб

Примітки

Додаткове читання