Балти́зми — слова, запозичені з латиської, литовської мов. Наприклад: клуня, жлукто, ятір.
За територією походження поділяються на західні та східні.Балтизми // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 21. — ISBN 966-06-0177-8.
Історія Українсько-балтійські мовні контакти розвивалися як безпосередньо, так і (більшою мірою) опосередковано, тобто за посередництвом третіх мов, найчастіше білоруської. Найглибший шар ономастичних балтизмів простежується в гідронімії. Основна територія поширення апелятивних балтизмів — Полісся. Найдавнішим з апелятивних балтизмів, яких вдалося датувати, є слово —«ятір» (до X сторіччя).
Староукраїнські пам'ятки зберегли релікти зниклих західнобалтійських мов: етноніми («бортинъ» — «бортове») та похідні від них ойконіми (села Прусси, Ятвяги), а в сучасних професійних говірках на Волині існували прусські слова («гейтка» — «хліб», «рик» — «селянин» тощо).
Приклади У сучасних та історичних говірках української мови зустрічається ряд балтизмів:
«берло» — «зерно, не очищене від полови», «бонда» — «велика біла хлібина», «гребест» — «лата», «жлукто» — «посудина для зоління», «кирза» («дирса») — «стоколос», «клуня» — «господарська будівля», «компа» / «кумп(и)» — «окіст», «кудра» — «ставок», «острівець лісу», «ловж» — «купа хмизу», «паршук» — «порося», «рекеша» — «нехлюй», «свірон» — «комора», «скарач» — «рушник з останнього шматка полотна, витканого на кінцях ниток основи», «скирда» («стирта») — «великий стіг сіна чи соломи», «шклюд» («склют») — «тесло», «шула» — «стовп» тощо.
Переважно ці слова стосуються сільського господарства чи будівництва.
В українських пам'ятках відомі слова «бакшта» — «башта», «дойлидъ» — «будівничий», «примны» — «сіни», а також назви податків «дякло» та «мезлева», як і назва службових осіб — «рыкунья».
Примітки
Джерела
Балтизми // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 21. — ISBN 966-06-0177-8.