Яковос Різос-Нерулос (, у російській літературі XIX столітті згадується як Яковакіс-Різос Нерулос або Яковакі-Різо Неруло; ) — грецький державний діяч і поет.
Життєпис
Ранні роки Яковос Ризос-Нерулос народився в Константинополі 1778 року в грецькій (фанаріотській) родині. Його батько був освіченою людиною й мав титул камарасиса (), тобто розпорядника скарбниці, імовірно в Дунайських князівствах. Мати походила зі знатнішої гілки роду Ризосів. Саме тому згодом Яковос обрав подвійне прізвище Ризос-Нерулос, протиставляючи його давнішій головній гілці роду — Ризосам-Рангавісам.
Коли Яковос був ще дитиною, його батьки померли, і опіку над сиротою взяв на себе його дядько, єпископ Ефеський Самуїл. За підтримки дядька Яковос здобув ґрунтовну елліністичну освіту. Він також вивчав філософію у Даніїла Філіппідіса, французьку мову й математику у французького абата Лафонтена.
У двадцятирічному віці Яковос вирушив разом із господарем Костянтином Іпсіланті до Молдавського князівстваΒάλτερ Πούχνερ, «Κορακιστικά», Ανθολογία Νεοελληνικής Δραματουργίας,τομ.Α, Από την Κρητική Αναγέννηση ως την Επανάσταση του 1821,τομ.Α, εκδ.Μ.Ι.Ε.Τ., Αθήνα, 2006, σελ. 421.
Невдовзі (1801) його дядько, Александр Суцос, який змінив Іпсіланті на посаді господаря Молдови, призначив Якова своїм посланцем при Порті. Після того як Александр Суцос залишив посаду господаря, Яків залишився без служби, доки новий господар, Іоанніс Карадзас, не повернув його до Валахії та не просунув його послідовно на посади «великого постільничого» і прем'єр-міністра Валахії (Premier Ministre des Hospodars de Valachie) (1812–1818).
У 1813 році була опублікована комедія Різоса-Нерулоса «Коракістика» (букв. переклад «Вороняча мова»), у якій він висміював мовні теорії Адамантіоса КораїсаΔημήτρης Φωτιάδης, Η Επανάσταση του 1821, τομ. Δ, σελ.320, εκδ. Μέλισσα 1971. У 1817 році дочка господаря Валахії Карадзаса, Раллу, заснувала перший у Валахії (Румунії) театр, де поряд із п'єсами Вольтера, Альф'єрі, Христопулоса та Замбеліоса була поставлена п'єса Різоса-Нерулоса.
Діячі грецької революційної організації «Філікі Етерія» опосередковано впливали на діяльність театру, а постановка патріотичних п'єс грецьких авторів сприяла їхнім революційним цілям. Серед цих п'єс була «Аспасія» Різоса-Нерулоса.
Через 6 років (1818) Карадзаса також було усунуто. Різоса-Нерулоса призначили перекладачем при Великому драгомані в Константинополі. У 1819 році Різос-Нерулос вирушив за новим господарем Михайлом Суцосом до Молдови, де залишався до початку Грецької революції.
Джерела
Ιάκωβος Ρίζος Νερουλός βιογραφικά στοιχεία από το Ινστιτούτο Νεοελληνικών Ερευνών Cours de littérature grecque moderne, doneé à Genéve / Ιάκωβος Ρίζος (1778–1849), Jean Pierre Louis Humbert (1792–1851). — Γενεύη, Παρίσι: A. Cherbuliez, Dondey-Dupre, 1828. Ιάκωβος Ρίζος Νερουλός βιογραφικά στοιχεία από το https://web.archive.org/web/20120316142959/http://culture.ana-mpa.gr/ Χαράλαμπος Χριστόπουλος βιογραφικά στοιχεία από το Ινστιτούτο Νεοελληνικών Ερευνών Мαρίνος Βρετός. Εθνικόν ημερολόγιον — Εν Αθήναις: Παρά τω Κ. Δραγούμη εκδότη της Πανδώρας, 1867. Βάλτερ Πούχνερ, «Κορακιστικά», Ανθολογία Νεοελληνικής Δραματουργίας,τομ.Α, Από την Κρητική Αναγέννηση ως την Επανάσταση του 1821,τομ.Α, εκδ.Μ.Ι.Ε.Τ., Αθήνα, 2006, σελ420-432
Література
Εύη Βαλμά-Παυλώφ, «Ένα χαμένο ιστορικό κείμενο του Ιάκωβου Ρίζου Νερουλού», Δελτίον της Ιστορικής και Εθνολογικής Εταιρείας της Ελλάδος, τομ.23, σελ.146-186.
Примітки