Олексі́й Григо́рович Розенва́йн (нар. 13 липня 1941) — український вчитель, методист, педагог, викладач фізики Київського природничо-наукового ліцею № 145. Заслужений вчитель України (2007). Відомий підготовкою великої кількості переможців та призерів всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад з фізики.

Життєпис Народився 13 липня 1941 року під час евакуації родини з Києва до Херсона на баржі, що рухалася річкою Дніпро. До початку Другої світової війни родина проживала в Києві.

Має брата, який проживає у США (певний час Олексій Григорович також жив і працював у Сполучених Штатах). Одружений.

Освіта та кар'єра У 1966 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького (нині — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова) за спеціальністю «Фізика і загальнотехнічні спеціальності».

У 1963–1965 роках розпочав педагогічний шлях як вчитель фізики в Мариничівській середній школі (с. Мариничі Путильського району Чернівецької області). Також проходив військову службу на Буковині.

Після переїзду до Києва декілька років працював в Інституті фізики Національної академії наук України. Попри початкові плани будувати наукову кар'єру, згодом вирішив присвятити себе школі. Як вчитель фізики тривалий час працював у київській середній школі № 206 та Києво-Печерському ліцеї № 171 «Лідер».

Починаючи з 1997 року, працює вчителем фізики у Київському природничо-науковому ліцеї № 145.

Окрім шкільної роботи, Олексій Розенвайн регулярно бере участь у проведенні Всеукраїнських «Зимових шкіл з фізики», що організовуються спільно з фізичним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка.

Педагогічний підхід Методика викладання Олексія Розенвайна спирається на використання принципів університетської теоретичної фізики та комплексного математичного моделювання для розв'язання нестандартних шкільних задач. Він відомий чудовим знанням геометрії та застосовує оригінальні просторові методи розв'язку у стереометричних та планіметричних задачах.

Головною метою свого викладання вважає навчання учнів самостійності та критичного мислення («у нас розумним бути почесно, а бути дурним — ганьба»). На уроках він не змушує механічно зазубрювати теорію, натомість практикує видачу задач зі свідомо закладеними помилками, щоб привчити школярів правилу «не можна нікому довіряти, навіть собі».

Відомі учні За роки викладання підготував низку призерів міжнародних олімпіад (перші переможці — Анатолій Ольховець та Олег Шпарков у 1992 році). Його учні успішно реалізують себе в науці, економіці та міжнародних справах. Серед відомих вихованців:

Марина В'язовська — українська математикиня, лауреатка престижної Філдсівської премії. Ольга Дудченко — вчена Гарвардського університету, яка зробила прорив у дослідженні структури ДНК (у шкільні роки сиділа за однією партою з М. В'язовською). Сергій Шарапов — доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України. Олександр Кордюк — фізик, спеціаліст з надпровідності, академік НАН України, директор Київського академічного університету. Володимир Цукрук — доктор хімічних наук, професор Школи матеріалознавства та інженерії Джорджійського технологічного інституту (США). Також серед призерів олімпіад і успішних науковців: Павло Гавриленко, Дмитро Орєхов (двічі призер міжнародних олімпіад), Олексій Мельник, Роман Губенко, Олександр Лазаренко, Олена Рябініна.

Відзнаки та нагороди

Почесне звання «Заслужений вчитель України» (відповідно до Указу Президента України № 218/2007 від 20 березня 2007 року). Орден «За заслуги» III ступеня (відповідно до Указу Президента України № 676/2022 від 30 вересня 2022 року за значний особистий внесок у розвиток національної освіти та багаторічну плідну діяльність). Премія Президента України за видатні успіхи у навчанні та вихованні учнівської молоді (наказ Міністерства освіти і науки України № 1588 від 29 грудня 2023 року) Вища кваліфікаційна категорія та педагогічне звання «Вчитель-методист»

Джерела