Таня Барфілд

Таня Барфілд (; Сан-Франциско, Каліфорнія, США) — американська драматургиня, твори якої ставилися як у США, так і за кордономDeVoti, Emily. «Blue Door: Painting within the lines of history with Tanya Barfield» brooklynrail.org, October 2006, Accessed 13 September 2014.. Лавреатка премії Гільдії сценаристів Америки.

Ранні роки Народилася в Сан-Франциско, Каліфорнія, та виросла в Портленді, штат Орегон, де навчалася в Столичному навчальному центрі. Барфілд зацікавилася театром дуже юною. У її школі не було театральної програми, тому вона шукала факультативи з акторської майстерності в іншій школі. Навчаючись там Орегонський шекспірівський фестиваль надіслав до її школи акторів, щоб вони поставили скорочену версію «Макбета». Після цього досвіду вона усвідомила, що хоче пов'язати своє життя з театром, і вирішила через кілька місяців поставити саме цю п'єсу у своїй школі.

Вона закінчила Нью-Йоркський університет, де вивчала акторську майстерність. Вона виконала головну роль у моноспектаклі «Without Skin or Breathlessness». Потім навчалася у програмі драматургів Джульярдської школи, отримавши диплом митця. У Джульярдській школі вона була літературним керівником драматичного відділу й учасницею Програми драматургії імені Ліли Ачесон.

Кар'єра Написала низку п'єс, зокрема «Bright Half Life», «The Call», «121° West», «Blue Door», «Dent», «The Houdini Act», «Medallion», «Of Girl & Wolf», «Wanting North», «Pecan Tan», «The Quick»Barfield biodata doollee.com«Tanya Barfield» New Dramatists.org, Accessed 13 September 2014.. Вона є авторкою книги дитячого мюзиклу «Common War: The First Black Regiment».

Вона викладала драматургію в Школі театру «Primary Stages» і Барнард-коледжі Нью-Йоркського університету, а також обіймала посаду літературного менеджера драматичного відділу Джульярдської театральної школи з 2009 по 2014 рік. 2016 року театр «Profile» у Портленді присвятив весь свій сезон її роботі, поставивши чотири її п'єси. Стала співдиректоркою програми «Ачесон», замінивши Маршу Норман. Вона є випускницею «New Dramatists» і членкою Гільдії драматургів Америки, входить до складу її ради.

П'єси Найбільшого визнання здобула її п'єса «Blue Door», яка розповідає про відомого афроамериканського математика, який переживає кризу, [який] починає втрачати контроль над реальністю, та «привидів його предків, [які] порушують тишу ночі, сповненої безсоння». Світова прем'єра відбулась в South Coast Repertory, Коста-Меса, Каліфорнія, у травні 2006 року. Потім її ставили на Оф-Бродвеї у театрі «Playwrights Horizons» з вересня 2006 року по жовтень 2006 року, режисером виступив Лі Сільверман. Рецензент журналу «CurtainUp» зазначив: "П'єса Барфілд сповнена слів, що перетворюються на майже поетичні рифи та визначають минуле й сучасне філософське та культурне бачення афроамериканців унікальним й освіжальним способом… Назва стосується сімейної пам'яті та традиції, що бере свій початок з часів рабських кварталів, коли двері фарбували в синій колір, щоб «не пропускати злих духів зовні, а душу — всередину». Вистава також була поставлена в Сіетлському репертуарному театрі у 2007 році, на Беркліському репертуарному театрі та на Міжнародному фестивалі мистецтв у Хараре, Зімбабве (HIFA). П'єса «Blue Door» була створена у Театральній лабораторії Інституту «Санденс» (штат Юта) у 2005 році.

29 червня 2008 року в театрі Кірка Дугласа в Калвер-Сіті, Каліфорнія, відбулася прем'єра її п'єси «Of Equal Measure» у постановці Лі СільверманаMcNulty, Charles. «Theater Review. Shapeless history» Los Angeles Times, July 14, 2008 за спонсорської підтримки Національного фонду мистецтв. П'єса номінувалась на театральну премію NAACP.

Вистава «The Call» ставилася на Оф-Бродвеї у театрі «Playwrights Horizons» у копродукції з «Primary Stages» з березня 2013 року по травень 2013 року, режисером вистави був Лі СільверманThe Call playwrightshorizons.org, accessed May 8, 2015. Рецензент «TheatreMania» написав, що «…якими б не були недоліки твору, ніколи не завадить вийти з театру, задумавшись про проблеми світу в цілому та поглянути на своїх сусідів у новому світлі»Lipton, Brian Scott. "Reviews. The Call " theatermania.com, April 14, 2013. «The Call» увійшла до списку Вибір критиків газети «New York Times»

Нова п'єса Барфілд, яку вона сам називає своєю найкращою, — «Bright Half Life» досліджує стосунки між двома закоханими жінками. У пресрелізі зазначалося:«Еріка знайомиться з Вікі. Вікі виходить заміж за Еріку. Життя перетинаються. Повернення назад. Пауза. Повернення вперед. „Bright Half Life“ — це калейдоскопічна нова п'єса про кохання, стрибки з парашутом і нескінченні миті, що складають спільне життя»

«Bright Half Life» ставилася на оф-Бродвеї у театрі «Women's Project» з лютого по березень 2015 року, режисеркою вистави була Лі Сільверман. Виставу відзначено премією критиків журналу «Time Out», а сценарій — літературною премією «Лямбда» 2016 року.

Телебачення У дитинстві Барфілд майже не стикалася з драматичними телепрограмами. Вона любила дивитися телевізор, але ніколи не уявляла себе сценаристкою, оскільки там не було тих захопливих тем, які вона хотіла б досліджувати. Однак, за її словами,«Телебачення ставало дедалі кращим. Сюжети ставали настільки несподіваними, а персонажі — настільки багатогранними. З'явилося відчуття, що на екрані відбувається щось справді захопливе, що це — авангард драматичного оповідання. Це здавалося настільки насиченим і сповненим можливостей, як ніколи раніше».Потім вона почала писати сценарії для телебачення, і її першою роботою як сценаристки став 7-й епізод 4-го сезону телесеріалу «Американці» (FX).

Барфілд поєднує роботу драматургинею та сценаристки, проте їй все ще важко знаходити час на ці два види діяльності. Серед її сценаріїв для телебачення також є «The Breaks» (VH1), «Instinct» (CBS), «Тут і зараз» (HBO), «Рей Донован» (Showtime), «Місис Америка» (FX), «Raising Dion» (Netflix) і «Хрещений батько Гарлема» (MGM+).

Ушанування

Нагороди Премія Гільдії сценаристів Америки 2020 року за телебачення: повна форма — оригінал, за серіал «Місис Америка» від FX. Барфілд відзначена разом з шістьма іншими сценаристами.

Премія Гільдії письменників Америки 2016 року за телебачення: драматичний серіал за серіал «Американці» на FX. Барфілд ушанована разом зі шістьма іншими сценаристами.

Грант від Ради штату Нью-Йорк з питань мистецтва 2006 року.

Почесна відзнака 2005 року Премії Кессельрінга за драму.

Премія імені Гелен Меррілл для молодих драматургів 2003 року.

Премія Ліллі 2013 року.

Номінації Премія «Еммі» за найкращий сценарій мінісеріалу, фільму або драматичного спецвипуску за 3-й епізод «Shirley» серіалу «Місис Америка» від FX. Премія «Еммі» за найкращий мінісеріал 2020 року за серіал «Місис Америка» виробництва FX.

Премія Audelco 2007 року за сценарій «Blue Door».

Дві номінації на премію принцеси Грейс.

Примітки

Посилання