Carex praeceptorum — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: зх. Канада й зх. США (Британська Колумбія, Каліфорнія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Орегон, Юта, Вашингтон, Вайомінг). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Середовище проживання Населяє болотисті місця, вологий ґрунт навколо гірських ставків та озер; на висотах 2300–3500 метрів.
Біоморфологічна характеристика Рослини нещільно або густо зібрані в невеликі купини; кореневища короткі. Стебла зазвичай прямі, тонкі, 10–20(30) см. Листя: піхви знизу блідо-коричневі, внутрішня смуга тонка, нарівпрозора, іноді з червонуватим відтінком, увігнута на верхівці; язичкові листки такої ж довжини, як і ширини; листові пластини блідо-сіро-зелені, плоскі, 5–15 см × 1,5–2,5 мм, коротші за стебла, тонкі. Суцвіття 1–1,5(2) см × 5–10 мм. Колосся 3–5, даостатеві, приблизного розміру, сидячі, містять 8–15(20) перигіній; кінцевий колос тичинковий менше ніж на 1/2 довжини, коротко булавоподібний, довгасто-яйцеподібний, 4–7 × 3–5 мм. Маточкові луски світло-каштаново-коричневі зі світлішим центром та гіаліновими краями, яйцеподібні, майже рівні перигініям, верхівка тупа. Перигінії притиснуто-висхідні, блідо-коричневі, часто темнішого кольору з віком, з дрібними жилками, еліптично-яйцеподібні, 1,5–2 × 1 мм, найширші біля середини, перетинчасті; дзьоб короткий, цільний або злегка пилчастий. Сім'янки блідо-коричневі, широко оберненояйцеподібні, 1,25 × 0,8–1 мм, матові або злегка блискучі. Плодоношення з липня по вересень.
Примітки