Атанасіос Христопулос (; ) — грецький поет, письменник, мовознавець, правознавець, учений і революціонерΙωάννης Φιλήμων, Δοκίμιον ιστορικόν περί της Φιλικής Εταιρείας, один із представників новогрецького Просвітництва.
Життєпис
Атанасіос Христопулос народився 1772 року в місті Касторія в Західній Македонії. Його батько був православним священником. Через матеріальні труднощі та небажання жити під османською владою родина 1780 року переїхала до Бухареста, коли Атанасіосу було вісім років. Саме там він закінчив школу та ліцейΠαγκόσμιο Βιογραφικό Λεξικό, Τόμος 9Β-ΕΚΔΟΤΙΚΗ ΑΘΗΝΩΝ.
Усе своє життя Христопулос переважно провів у Дунайських князівствах і, за словами історика К. Дімараса, міг вважатися «фанаріотом за спорідненістю»Κ.Θ.Δημαράς, Ιστορἰα της Νεοελληνικής Λογοτεχνίας.
Вищу освіту здобував в університеті міста Буда, де вивчав латинську філологію, філософію та медицину, а також в університеті Падуя, де студіював право.
Після завершення навчання повернувся до Бухареста й вступив на службу при дворі господаря Александра Мурузі. Спочатку був домашнім учителем його дітей, згодом став суддею та отримав придворний титул камінарія.
Паралельно Христопулос активно займався літературною діяльністю. Він написав героїчну драму, а також одну зі своїх найважливіших праць — «Граматика еоло-дорійського діалекту, або сучасної розмовної мови греків», у якій виступав за використання в літературі народної грецької мови — димотики. На його думку, вона сформувалася як поєднання давньодорійського та еолійського діалектів.
Після 1806 року Христопулос разом із Мурузі перебрався до Константинополя, де мав більше часу для наукової роботи. У цей період він:
разом із Григоріосом Константасом та Антимосом Газісом працював над новогрецьким словником; намагався заснувати університет у селищі Загора; написав трактат про існування вакууму в природі; створив мовознавче дослідження «Про вимову», у якому заперечував теорію Еразма Роттердамського щодо вимови давньогрецької мови; написав трактат «Про поезію».
У 1812 році після страти Мурузі османською владою Христопулос був змушений утекти до Бухареста, де вступив на службу до господаря Іоанна Караджі. Під час втечі було втрачено значну частину його рукописів, зокрема праці про вакуум, вимову та незавершений словник.
Караджа знову призначив Христопулоса суддею, надавши йому титул великого логофета та доручивши підготувати нове законодавство для Валахії. Цією роботою він займався до 1816 року.
У 1815 році Христопулос написав філософсько-політичний трактат «Політичні думки», заснований на ідеях Нікколо Макіавеллі. Через гостру критику сучасників цей твір не був надрукований за життя автора.
У 1818 році, після втечі Караджі, Христопулос оселився в Сібіу. Тут він переклав праці Секста Емпірика та написав дослідження «Перетворення філософії» і «Політичні паралелі»[Δημήτρης Φωτιάδης, Η Επανάσταση του 21 ,ΜΕΛΙΣΣΑ 1971, τομ Ά,σελ.286].
У цей період він вступив до таємного революційного товариства Філікі Етерія. Відомостей про його діяльність у лавах товариства небагато. За свідченням етриста Панагіотіса Секеріса, напередодні початку повстання за дорученням Олександра Іпсіланті Христопулос перебував на Іонічних островах, зокрема два місяці на острові Закінф, а також входив до Революційного комітету в Дунайських князівствахΗ Φιλική Εταιρεία. Αρχείον Παναγιώτη Σέκερη.
Після завершення Грецької війни за незалежність Христопулос у 1836 році відвідав Грецьке королівство, однак менш ніж через рік повернувся до Сібіу.
Останні роки життя присвятив літературній праці. Він працював над перекладом Іліади новогрецькою мовою — спочатку римованими, а з 1844 року білими віршами. Також написав посібник «Грецькі старожитності», у якому розглядав питання походження грецьких племен і давньогрецьких діалектів.
Помер Атанасіос Христопулос 1847 року в БухарестіΓεώργιος Βαλέτας, Αθανάσιος Χριστόπουλος"Άπαντα", Αθήνα 1969.
Праці
Грамматика эоло-дорического диалекта, или сегодняшнего разговорного языка греков — Γραμματική της Αιολοδωρικής, ήτοι της ομιλουμένης τωρινής των Ελλήνων γλώσσας, Βιέννη, 1805 Грамматика о 8 частей синтаксиса речи -ΓΡΑΜΜΑΤΙΚΗ περί της των οκτώ του λόγου μερών συντἀξεως Героическая драма -Δράμα ηρωικόν, Βιέννη, 1805 Лирика — Λυρικά, 1811 (πρώτη έκδοση, ακολουθήσαν πολλές άλλες.) Политические параллели -Πολιτικά Παράλληλα, 1833 Греческие древности — Ελληνικά Αρχαιολογήματα, 1853 Политические мысли — Πολιτικά Σοφίσματα, ανέκδοτο.
Примітки
Посилання Ντοκυμανταίρ της ΕΤ1-Αθανάσιος Χριστόπουλος-Ένας λησμονημένος ποιητής σε σκηνοθεσία Σταμάτη Τσαρουχά- βραβείο κοινού στο Φεστιβάλ Κινηματογράφου Θεσσαλονίκης 2001 Σπουδαστήριο νέου ελληνισμού. Νέστωρ Καμαριανός, Νικόλαος Κοριτζάς, ο εκδότης και βιογράφος του Αθανασίου Χριστόπουλου