Олекса́ндр Іва́нович Султа́н-Крим-Гіре́й (уроджений — Султан Кати-Ґерай Кримґераєв; 1788—1846) — російський офіцер і дворянин, нащадок кримских ханів, засновник дворянського роду Султан-Крим-Гіреїв, шанувальник старовини та меценат. Відомий один із першовідкривачів Неаполя Скіфського та прибічник християнізації мусульман. Вмів писати трьома мовами: російською, англійською та турецькою.

Біографія У 1788 році в сім'ї калга-султана Бахта Ґерая народився єдиний син, названий Султан Кати-Ґерай Крим-Ґерай. Він вступив на російську військову службу. Служив у Нижньогородському драгунському полку в Грузії, брав участь у бойових діях. У квітні 1809 року одержав звання юнкера, у серпні того ж року отримав чин прапорщика, у січні 1816 року вийшов у відставку через хворобу в чині поручика. Під час відставки імператор Олександр І пожалував Олександру Івановичу 15 тисяч рублів із казни для придбання земель та пенсію в розмірі 6 тисяч рублів на рік.

У 1807 році познайомився і зблизився зі шотландськими місіонерами з колонії Каррас на Кавказькій лінії поблизу Мінеральних Вод (нині — селище Іноземцево в місті-курорті Железноводськ Ставропольського краю), під впливом яких прийняв протестантизм, заслуживши прізвисько Хрещений Султан, і після чого отримав ім'я Олександр Іванович Султан-Крим-Гірей.

Вийшовши у відставку, оселився в Санкт-Петербурзі в будинку свого одновірця, доктора Патерсона. У травні 1816 року Олександр Іванович виїхав на навчання до Единбурзького університету, звідки повернувся 20 серпня 1820 року. Перебуваючи у Великій Британії, одружився з британською підданою Анною Яківною, уродженою Нельсон (по матери Стюарт), яку батько позбавив спадщини, оскільки був незадоволений її вибором. Через кілька років Олександр Іванович разом із дружиною та дітьми переїхав до Таврійської губернії, де, зокрема, вивчав богослов'я та займався християнізацією мусульман, клопотав про заснування першої Духовної семінарії для кримських татар, з особистих коштів оплачував працю однодумців і допомагав бідним.

Відомо, що за документами станом на 1832 рік Олександр Султан-Крим-Гірей володів 2 тисячами десятин землі в окрузі села Демерджі, 20 десятинами виноградників та фруктових садів в Суук-Су (нині парк артеківського табору «Лазурний»), 15 десятинами садів в Алушті, будинком із господарськими спорудами в Сімферополі (на початку нинішньої вулиці Шполянської). 5 лютого 1833 року Таврійські губернські дворянські депутатські збори задовольнили клопотання Олександра Івановича і внесли його та членів його родини до 4-ї частини родовідної книги дворян губернії.

В Олександра Івановича було шестеро дітей: три доньки — Александрина (1821), Шарлотта (1822) та Анна (1824), і три сини — Олександр (1826), Андрій (1832) та Микола (1836).

На честь Олександра Івановича Султан-Крим-Гірея в Сімферополі було названо вулицю Султанську (нині — вулиця Шполянської).

Олександр Грибоєдов, який у 1825 році відвідав Крим, залишив у своєму щоденнику запис про зустріч із Олександром Івановичем, зазначивши, що «Султан про релігію міркував дуже розважливо».

Родовід

Примітки

Література

Посилання