Забужанське майно (, дослівно «майно за Бугом») — це майно, яке знаходилося на території міжвоєнної Польщі (Другої Республіки) і було примусово залишене виселеними польськими землевласниками (забужанами) після 1945 року, коли ця територія перестала входити до складу Польщі. Назва походить від річки Західний Буг, оскільки Буг становить значну частину нового східного кордону Польщі, значною мірою заснованого на лінії Керзона, яка відокремлює так звані Східні креси від решти сучасної польської території. Землі Забужжя сьогодні розподілені між Білоруссю, Литвою та Україною."Bug River claims" , Міністерство державної скарбниці Республіки Польща (перевірено 19 квітня 2015) Вимоги щодо компенсації за це вилучене майно відомі як забужанські вимоги ().Sprawy zabużańskieAnna Kandybowicz, Przesiedlenia i mienie zabużańskie – aspekty prawne, Szczecińskie Studia Archiwalno-Historyczne Tom I Szczecin 2017, pp. 159-176; Огляд стану справ до 2005 року.
Угоди, укладені між СРСР і тимчасовим польським урядом — Урядом національної єдності, головним чином стосувалися евакуації населення і не встановлювали жодних детальних правил компенсації власникам залишеного майна. Законодавство комуністичної Польщі містило обмежену кількість положень щодо права власності на сільськогосподарські землі та маєтки.
У сучасній Польщі 12 грудня 2003 року було прийнято законодавче положення, яке створило основу для державної компенсації польським громадянам за вартість залишеного за кордоном майна, шляхом зарахування вартості цього майна в рахунок оцінної продажної ціни або орендної плати за право довічного користування. Станом на 29 лютого 2003 року було подано 82 000 заяв на компенсацію, загальна оціночна вартість яких перевищувала 10 500 мільйонів злотих.
Через незадовільне вирішення справи вона була подана до Конституційного Трибуналу Польщі у 2002 році.Regional Protection of Human Rights, Volume 1, 2013, , p.862
У 2004 році справа надійшла до Європейського суду з прав людини у справі-прецеденті: Broniowski v. Poland.Case Broniowski v. Poland, база даних HUDOC) Суд зазначив:
:Системна проблема, пов’язана з недоліками національного законодавства та практики, спричинена відсутністю ефективного механізму реалізації «права на кредит» заявників з-за Бугу… внаслідок чого не лише заявник у цій конкретній справі, а й цілий клас осіб були або досі позбавлені мирного володіння своїм майном. Суд зазначив, що справу не було задовільно вирішено для близько 80 000 заявників.The Individual in the International Legal System: Continuity and Change in International Law, 2011, , p. 333 Подальші нормативні акти щодо реалізації права на компенсацію включають: Закон від 8 липня 2005 року «Про реалізацію права на компенсацію за залишення нерухомості поза сучасними кордонами Республіки Польща» (Dz. U. z 2005 r. Nr 169 poz. 1418). Закон від 8 вересня 2006 року «Про внесення змін до закону про реалізацію права на компенсацію за залишення нерухомості поза сучасними кордонами Республіки Польща та деяких інших законів» (Dz. U. 2006 r. Nr 195 poz. 1437).
У лютому 2014 року Президент Броніслав Коморовський підписав закон, який додатково оновив положення щодо компенсацій власникам земель за Бугом. Зокрема, цей закон усунув низку обмежень права на компенсацію."Prezydent podpisał ustawę ws. rekompensat za mienie zabużańskie" Таким чином, він усунув проблеми, на які вказували Конституційний Трибунал та ЄСПЛ з цього питання.International Law and Domestic Legal Systems: Incorporation, Transformation, and Persuasion, 2011, , Chapter "Poland" by Anna Wyrozumska, p. 479
У зв’язку з прагненням України вступити до Європейського Союзу, у Польщі виникла дискусія щодо того, чи готова Україна взяти на себе частину тягаря компенсацій. У серпні 2007 року Верховний суд Польщі ухвалив, що позови, пов’язані з Бугом, стосовно України не можуть розглядатися в польських цивільних судах і належать до компетенції українських судів, згідно з міжнародними угодами між Україною та Польщею. Тому ці вимоги мають вирішуватися адміністративним шляхом.O majątkach na Ukrainie orzeka ukraiński sąd
Повідомляється, що Литва лише неохоче розглядала претензії поляків на компенсацію/реституцію."Nic co polskie Polakom na Litwie" ("Нічого польського не повернуть полякам у Литві"), Kurier Wileński
Примітки
Додаткова література
Ян Віттлін, Mienie zabużańskie. Realizacja prawa do rekompensaty, 2019, (фрагмент онлайн)
]