Зіяді́н Джавтобелі́ (справжнє прізвище — Менліазі́зов, ; 10 вересня 1905, Джав-Тобе, Таврійська губернія — 16 червня 1991, Самарканд, Узбекистан) — кримськотатарський поет, педагог. Член Спілки письменників СРСР (1934). Провів у радянських таборах сім років. Реабілітований у 1956 році.
Біографія Народився 10 вересня 1905 року в селі Джав-Тобе в родині середняка.Литературная энциклопедия. — В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского. 1929—1939
Закінчив сільську школу. З 1923 року навчався в Тотайкойському педагогічному технікумі. Закінчивши технікум у 1927 році, став директором школи в селі Альма-Тархан. З 1923 року публікується в комуністичній пресі кримськотатарською мовою. На його творчість вплинув турецький поет Мехмед Емін-бей. У 1926 році опублікував свою першу збірку «Інкъилябій шиїрлер» («Революційні вірші»).
З 1928 року — відповідальний секретар газети «Янъы дюнья». Був студентом Кримського педагогічного інституту. Працював головним редактором Кримдержвидаву. Член редколегії журналу «Большевик йолу» («Більшовицький шлях»). З 1934 року — член Спілки письменників СРСР. У 1937 році опублікував збірку дитячих віршів «Яш бувун» («Молоде покоління»).
11 листопада 1938 року Зіядіна Джавтобелі заарештували за підозрою у шпигунстві. Через рік, 23 жовтня 1939 року Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його за 58-ю статтею до трьох років виправно-трудових таборів. У таборах перебував до 1946 року. Реабілітований 20 вересня 1956 року.В. Є. Возгрін. «История крымских татар». Огонь по площадям
Після звільнення проживав в Узбецькій РСР, куди в 1944 році були депортовані кримські татари. Публікувався в газеті «Ленин байрагъы». Видав збірки віршів «Йырла, инсан», «Чешит йыллар шиирлери», «Эдебият севдалары» та «Айырылмаз достларым». Брав участь у конференції письменників країн Азії та Африки в Ташкенті у жовтні 1958 року.
Помер 16 червня 1991 року в Самарканді.
Твори : шиирлер — Ташкент, 1970. — 96 с. Мама ; Это юность моя ; На рассвете: стихотворения / пер. с крымтат. Т. Машининой // Все народы велики: Сб. стихов. — М., 1990. — С. 102—104. : шиирлер / тертип эткенлер Черкез-Али, У. Эдемова. — Ташкент, 1987. — 144 б.
Література Абдураман, И. Шиириетнинъ анасы — дуйгъу // Йылдыз. — 2000. — № 3. — С. 92—112. Алядин, Ш. Биринджи несильнинъ етекчиси // Юксек хызмет. — Ташкент, 1983. — С. 7—26. Нагаев, С. Эйи дуйгъулар меджмуасы // Йылдыз. — 1985. — № 6. — С. 120—123. Урсу Д. П. Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.)
Примітки
Посилання Профіль на сайті leylaemir.org Профіль на сайті ana-yurt.com