Валенти́на Сергі́ївна Мацялко-Бо́ндар ( 30 травня 1974, с. Поромівка, Володарсько-Волинського, нині Хорошівського району, Житомирської областіnbsp;— українська актриса, заслужена артистка України (2016).

Життєпис Народилася 30 травня 1974 року у селі Поромівка на Житомирщині.

Закінчила Дніпропетровське театральне училище (1993; кл. В. Божка) та Київський театральний інститут (2003; кл. С. Васильєва).

У 1993–1996 роках працювала у Львівському обласному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича (м. Дрогобич).

Від 1996 року актриса Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (Львів).

У червні 2026 року заявила про утиски з боку керівництва театру.

Родина Із чоловіком Іваном Мацялком, українським співаком познайомилася 13 вересня 1993 року в Дрогобичі. Зустрічалися п'ять років. Захворівши на синдром Рейтера, Іван просив Валентину залишити його, але коли стало краще, пообіцяв обвінчатися в Римі й дотримав слова. Коли наречена завагітніла, то зареєстрували шлюб в Україні, а вінчалися в Італії у Катедральному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці у Римі. Напередодні весілля молодят благословив Папа Римський Іван Павло II. У подружжя народилася донька Ганнуся, яку назвали на честь матері Івана.

Доробок Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського); Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка); Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка); Сандра («Украдене щастя» І. Франка); Харитина, Надя («Наймичка», «Житейське море» І. Карпенка-Карого), Оксана («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного); Єфрозіна, Олімпіада («Оргія», «Блакитна троянда» Лесі Українки), Надія, Тетяна («Земля», «В неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською); Наталя («Мила моя, люба моя…» О. Огородника); Ксеня («Гуцулка Ксеня» Я. Барнича); Тамара («Любов і сльози» О. Марданя); Олена («Вода життя» В. Шевчука); Поліна («Мачуха» О. де Бальзака); Луїза («Терпкий аромат трояндової ночі» А. Касони); Сона («Ханума» А. Цагарелі); Емілія («Анатоль» А. Шніцлера); Луїза («Вісім люблячих жінок» Р. Тома); Амелія («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки); Сільва (однойменна оперета І. Кальмана); Олімпія («Дама з камеліями» А. Дюма), Рита («Циліндр» Е. де Філіппо).

Примітки

Джерела

Тракало В. Дві зорі Івана Мацялка //

Посилання