Синхронний зв'язок — протокол послідовного передавання даних, де тактові генератори передавального та приймального пристроїв були синхронізовані, тобто працювали з однаковою частотою, завдяки чому приймач може зчитувати сигнал через ті самі інтервали часу, які використовує передавач.
За такого способу передавання не потрібні біти початку та завершення (стартові й стопові біти). З цієї причини «синхронний зв'язок дає змогу передавати більше інформації через канал за одиницю часу», ніж асинхронний послідовний зв'язок. З часом тактові генератори передавача й приймача мають тенденцію до розсинхронізації, тому періодично потрібна повторна синхронізація.
Байт орієнтовані протоколи Ранні синхронні протоколи були байт-орієнтованими. У них синхронізація підтримувалася передаванням послідовності спеціальних символів «простою», коли лінією не передавалися дані, або прозоро вставлялася всередину довгого блоку передавання. Перед кожним передаванням надсилалася певна кількість символів простою. Бінарний синхронний протокол IBM Bisync досі використовується. Іншими прикладами байт-орієнтованих протоколів є Synchronous Transmit-Receive (STR) компанії IBM та Digital Data Communications Message Protocol (DDCMP) компанії Digital Equipment Corporation. Інші виробники комп'ютерів також часто пропонували подібні протоколи, які відрізнялися переважно незначними деталями.
Біт орієнтовані протоколи Біт-орієнтовані протоколи — це синхронні протоколи, які розглядають передавані дані як потік бітів без будь-якої семантики або значення. Керувальні коди в них визначаються як послідовності бітів, а не символів. Синхронізація в неактивній лінії підтримується передаванням наперед визначеної послідовності бітів. Протокол Synchronous Data Link Control (SDLC) визначає, що станція повинна продовжувати передавати послідовність бітів «1» по неактивній лінії. Дані, які передаються по неактивній лінії, починаються зі спеціальної бітової послідовності '01111110'b, яка називається прапорцем (). SDLC став першим розробленим біт-орієнтованим протоколом, а згодом був прийнятий Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) як High-Level Data Link Control (HDLC). Іншими прикладами біт-орієнтованих протоколів є Logical Link Control (LLC, IEEE 802.2) та Advanced Data Communication Control Procedures (ADCCP) Американського національного інституту стандартів (ANSI).
Примітки