Сеїтбіля́л Хаджі́ Сейдаме́т-оглу́ Терлекчі́ (більш відомий як Біля́л Терлекчі́; ; 27 червня 1886, Бахчисарай — 15 червня 1965, Буйнакськ, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР) — радянський лексикограф кримськотатарського походження, автор «Тюрко-татарсько-російського словника».

Біографія Народився 27 червня 1886 року в парафії Дабакхане міста Бахчисарая Таврійської губернії. Батько — Хаджі Сейдамет Осман-оглу, мати — Фатіме. Брат — Умер. Дядько по материнській лінії — лінгвіст Осман Заатов. Батько володів промисловими садами та розсадниками плодових дерев. Сім'я підтримувала дружні зв'язки з громадським діячем Ісмаїлом Гаспринським.

Закінчив Сімферопольську татарську учительську школу (1905). Після цього Терлекчі продовжив навчання в Стамбулі, Каїрі та Санкт-Петербурзі, де вивчав арабську, російську та турецьку мови. У 1908 році, після припинення видання газети «Ан-Нахда» («Відродження») у Каїрі, Гаспринський доручив Терлекчі доставити заощаджені на випуску газети кошти до Бахчисарая. Повернувшись до Криму, став учителем російської та кримськотатарської мов. Викладав у Бахчисарайській семирічній школі, де одним із його учнів був майбутній поет Азам Амет.

У 1915 році в друкарні Рефата Гаспринського вийшов друком перший «Тюрко-татарсько-російський словник» Біляла Терлекчі. У 1924 році перероблений словник, який містив 14 тисяч слів, був схвалений до перевидання науковим відділом Кримнаркомпросу. Проте перевидання не відбулося через брак коштів. Після переведення кримськотатарської писемності на латинську основу Терлекчі у 1929 році почав переписувать свій словник з урахуванням нових реалій, однак роботи не завершив.

На початку 1930-х років у зв'язку з репресіями, що розгорнулися на півострові, Терлекчі прийняв рішення переїхати до міста Буйнакськ Дагестанської АРСР разом із дружиною та родиною брата Умера. У Буйнакську Терлекчі працював на дослідно-селекційній станції, де займався садівництвом. На основі вирощених ним садів було створено два плодівничі радгоспи, а згодом самого Терлекчі призначили головним агрономом дослідно-селекційної станції.

Помер 15 червня 1965 року в Буйнакську, де й похований на мусульманському кладовищі.

Невиданий словник, який зберігся у вигляді рукопису, був опублікований у факсимільному варіанті видавництвом «Крымучпедгиз» за рекомендацією вченої ради Науково-дослідного інституту кримськотатарської філології, історії та культури при Кримському інженерно-педагогічному університеті у 2015 році накладом 300 примірників.

Сім'я Перша дружина — Сайде-ханум Усеїнова (померла у 1951 році, коли Терлекчі було 65 років). У шлюбі дітей не мали.

Друга дружина — Сабріє-ханум Тарпі, сестра професора Азербайджанського університету Рахмі Тарпі (Гасанова). Сабріє була колишньою ученицею Терлекчі з Бахчисарая, яку він знову зустрів у 1952 році. Через рік у них народився син Хікмет. У 1989 році Хікмет повернувся до Криму і оселився в місті Старий Крим. У Старому Криму також померла і була похована Сабріє Тарпі.

Література Крымскотатарско-русский словарь (1916) / спецредактор, автор предисловия профессор И. А. Керимов, редактор, к. филол. н. Т. N. Киримов, составитель Х. Б. Терлекчи. — Симферополь: ГАУ РК «Медиацентр им. И. Гаспринского», 2020. — 196 с.

Примітки

Посилання Лексикографічні праці Біляла Терлекчі (1886—1965) на avdet.org