Еміраса́н (Емір-Аса́н) Куртмолла́єв (; 7 (20) грудня 1902, Біюк-Озенбаш, Ялтинський повіт, Таврійська губернія — 11 квітня 1973, Алмати, Казахська РСР, СРСР) — радянський лінгвіст. Кандидат філологічних наук (1933). Учасник німецько-радянської війни.
Біографія Народився 7 (20) грудня 1902 року в селі Біюк-Озенбаш Ялтинського повіту Таврійської губернії в родині заможного селянина. Крім нього, у батьків було ще двоє хлопчиків і двоє дівчаток. Початкову школу Емірасан закінчив у рідному селі.
У 1922 році вступив до Кримськотатарського педагогічного технікуму, де навчався впродовж чотирьох років. Після закінчення технікуму вступив на факультет кримськотатарської мови та літератури Кримського державного педагогічного інституту імені М. В. Фрунзе (нині — Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), де навчався до 1930 року. Після закінчення технікуму протягом року працював учителем у початковій школі села Ефендікой та продовжував навчання у виші. У 1933 році закінчив аспірантуру Кримського педінституту і захистив кандидатську дисертацію.
З 1933 по 1941 рік — викладач Кримського педінституту. Паралельно був старшим науковим співробітником Кримського науково-дослідного інституту мови та літератури імені Пушкіна. Сприяв розвитку кримськотатарської мови. Виступав із доповідями на першій (1930) та третій (1934) наукових мовознавчих конференціях. Автор і співавтор низки підручників для шкіл, зокрема «Орфографічного словника кримськотатарської мови» (1936).
З початком німецько-радянської війни був призваний до РСЧА. Служив командиром взводу у складі піхотного полку в званні молодшого лейтенанта. У березні 1942 року приєднався до партизанського руху в Криму. Під час визволення півострова від нацистів взвод під командуванням Куртмоллаєва врятував від розграбування винні підвали Масандри.
У 1944 році під час депортації кримських татар був висланий до Булунгурського району Самаркандської області Узбецької РСР. Пізніше переїхав до Алма-Ати Казахської РСР, де проживала його родина. Викладав історію СРСР та казахську мову, згодом працював у Міністерстві освіти Казахської РСР. Був викладачем Ташкентського педагогічного інституту, де читав курс методики викладання кримськотатарської мови.
Помер 11 квітня 1973 року в Алма-Аті, де й був похований.
Родина Дружина — лікар-педіатр Аніфе Сафаївна. Донька — Леньяр.
Примітки
Література Бекирова, З. Тилимиз огърунда джан куйдюрген алим // Янъы дюнья. — 2002. — Дек. 21. — С. 2. (крим.) Наша история // Авдет. — 2006. — 19 дек. — С. 14. (рос.) Черкезова, Э. Жизнь, заслуживающая признания // Джоюлгъан аэнлик ве уйгъунлыкъ изинден = В поисках утраченной гармонии — Акъмесджит, 2009. — С. 49-51. (рос.) Керим И. А. Библиографический указатель печатных книг, статей и произведений на крымскотатарском языке — 1618—1944 гг. Сф., 2009; (рос.) Деятели крымскотатарской культуры. (1921—1944 г.): Биобиблиографический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999. (рос.)
Посилання Емір-Асан Куртмоллаєв — учений і партизан (рос.) Емірасан Куртмоллаєв (1902—1973) (крим.)