Аме́т Уста́єв (; 13 квітня 1909, Тувак, Алуштинський район, Крим — 1990, Шимкент, Казахська РСР, СРСР) — радянський графік і живописець кримськотатарського походження, один із визначних представників кримськотатарського образотворчого мистецтва XX століття. Універсальний майстер, який володів техніками живопису, графіки, акварелі, килимарства, різьблення по дереву, орнаментики та мозаїки. Його творчість, відзначена сучасниками як потужна та самобутня, відображає шлях кримськотатарської культури в радянський період, зокрема трагічну депортацію 1944 року.
Біографія Амет Устаєв народився 13 квітня 1909 року в селі Тувак (нині Рибаче) Алуштинського району Криму в селянській родині. У 1926—1929 роках навчався в Бахчисарайському художньо-промисловому технікумі. П'ять його робіт відібрали для експонування на виставці в Московському музеї образотворчих мистецтв.
Після закінчення технікуму, в 1929—1931 роках, працював інструктором і художником із килимової справи на килимарському комбінаті в Алма-Аті (Казахська РСР).
У 1934 році повернувся до Криму. У 1935 році його робота «Вигнання карателів-білогвардійців із татарського села» привернула увагу академіка Миколи Самокиша. На виставці-конкурсі самодіяльних художників у Сімферополі в 1935 році був удостоєний першої премії. Того ж року брав участь у Всесоюзній виставці в Московському музеї східних культур. З 1935 року жив у Сімферополі, працював декоратором у Кримському татарському драматичному театрі. У 1938 році написав портрет народного казкаря (кедая) Джанґязи Шерфетдінова, який експонувався на Всесоюзній художній виставці в Москві. Мистецтвознавець Олександр Полканов назвав Устаєва «кримським Врубелем».
У 1944 році, після депортації кримськотатарського народу, був висланий до Середньої Азії. Протягом багатьох років в Узбецькій РСР та Казахській РСР був позбавлений можливості займатися професійною творчістю. Повернувся до активної роботи лише після 1954 року, створивши серію акварельних пейзажів («Ранок», «Гранат у піалі» тощо). Помер у 1990 році в Чимкенті (нині Шимкент, Казахстан), так і не повернувшись до Криму.
Творчість Працював у техніках олійного живопису, акварелі, малюнка пером. Для його творчості характерні національний колорит, ліризм та увага до кримськотатарської культури.
Основні роботи: «Бахчисарайський фонтан» (1920-ті, місцезнаходження невідоме) «Вигнання карателів-білогвардійців із татарського села» (1930-ті, місцезнаходження невідоме) «Портрет кедая Джанґязи Шерфетдінова» (1938, оригінал втрачено; повторення 1948 року зберігається в музейних колекціях) Серія пізніх акварельних пейзажів (1954—1990)
Вісім творів Амета Устаєва зберігаються в колекції Музею кримськотатарського мистецтва в Сімферополі. Його роботи також представлені в Сімферопольському художньому музеї та приватних зібраннях. Онука художника, Анна, продовжила сімейну творчу традицію.
Примітки
Література Черкезова Э. Я. (сост.) Крымскотатарские художники: Биобиблиографический словарь. — Симферополь: Крымучпедгиз, 1999. — 312 с. Червонная С. М. Искусство татарского Крыма. — Москва-Берлин: Verlag für Wissenschaft und Bildung, 1995. — 450 с. Устаев Р. Профессия — художник // Голос Крыма. — 1994. — 11 нояб. Адиль Г. Светлый мир Ахмета Устаева // Голос Крыма. — 1995. — 17 нояб. Вербицкая Г. О нем говорили: «Крымский Врубель…» // Крымские известия. — 1995. — 6 дек. Когонашвили Г. Огромный талант // Таврические ведомости. — 1995. — 8 дек. Полканов А. Очерки художественной жизни Крыма // Литература и искусство Крыма. — 1936. — № 2.
Посилання Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського Сімферопольський художній музей