Ібраї́м Куртуме́рович Паші́ (; 20 листопада 1918, Туак, Алуштинський район, СРСР — 2008, Крим) — кримськотатарський письменник-новеліст та редактор.
Біографія Народився 20 листопада 1918 року в селі Тувак Алуштинського району (нині село Рибаче). Закінчив сільську початкову школу, а згодом кримськотатарську середню школу. У 1939 році вступив на факультет кримськотатарської мови та літератури Кримського педагогічного інституту. Через хворобу був змушений покинути інститут і повернутися в село. На початку німецько-радянської війни викладав у сільській школі. У цей же час Паші почав писати оповідання та повісті.
Перше оповідання молодого письменника було опубліковано в 1939 році в алуштинській районній газеті «Ленінський шлях». Перебуваючи під час війни в селі, Ібраїм Паші був депортований до Середньої Азії, після чого працював на будівельних роботах електриком, арматурником та монтажником.
У 1965 році Ібраїм Паші був запрошений до газети «Ленін байраги» ( — «Ленінський прапор»), що видавалася в Узбекистані кримськотатарською мовою. Спочатку він працював літературним співробітником, згодом, до 1984 року, був завідувачем літературного відділу газети.
У 1993 році повернувся до Криму. З 1994 року Ібраїм Паші став членом Національної спілки письменників України. Помер у 2008 році в Криму.
Дружина — Зейнеб Мураметова (померла у 2020 році).
Творчість Ібраїм Паші відомий як прозаїк. Автор збірок: «Квітка і кров» (), «За велінням серця» (), «Зоряні ночі» (), «Один тиждень» (), «Золоті барви» (), «Жива мішень» (), «Розірваний ланцюг» ().
Примітки