Бакий Газієв (також зустрічається варіант Бакі́; ; 1913, Акташ, Таврійська губернія — 1943, Сімферополь) — радянський фольклорист та учасник антифашистського руху опору в Криму під час Другої світової війни.
Біографія Народився 1913 року в селі Акташ (нині — Керченський район, Автономна Республіка Крим). За національністю — кримський татарин.
Закінчив відділення кримськотатарської мови та літератури Кримського педагогічного інституту. Працював у Науково-дослідному інституті кримськотатарської мови та літератури імені О. С. Пушкіна. У 1940 році в Сімферополі вийшла його книга «Халкъ шаири Эшмырза» (Народний поет Ешмирза), а також низка наукових статей, присвячених кримськотатарському фольклору. Був членом ВКП(б) та обирався депутатом міської ради.
У 1941 році після початку Німецько-радянської війни був призваний до лав Червоної армії, де служив політруком. Брав участь в обороні Перекопу. Після загибелі попереднього командира роти перебрав командування підрозділом на себе. Отримав п'ять поранень. У ситуації, коли майже весь склад роти загинув, потрапив у полон.
Під час окупації півострова Газієв приєднався до антифашистської підпільної організації під керівництвом Абдулли Дагджи. Обійняв посаду командира колабораціоністського 147-го батальйону шуцманшафту. Використовуючи службове становище, передавав радянським партизанам обмундирування, продовольство та розвідувальну інформацію.
Як приклад діяльності Бакия Газієва член підпільного обкому партії М. Луговий у документі від 11 серпня 1943 року, надісланому до Кримського обкому, наводив такі факти: у жовтні 1942 року Газієв зірвав блокаду партизанського аеродрому, через що його роту розформували; під час прочісування місцевості виявив продовольчу базу партизанів, але залишив її неушкодженою, виконуючи накази нацистського командування суто формально; організував вибух на складі боєприпасів поблизу Мар'янівки.
Влітку 1943 року Газієва затримали в Сімферополі, куди він прибув для відновлення зв'язку з уцілілими підпільними групами. Після арешту його стратили.
Примітки