Тур де Франс 2026 — 113-й розіграш перегонів Тур де Франс, що проходив із 4 до 26 липня 2026 року. Перегони стартували в Барселоні. Організатором перегонів була Amaury Sport Organisation (ASO). Переможцем став Тадей Поґачар, що вп'яте переміг на цьому турнірі.
Команди У перегонах взяли участь 23 команди. Запрошення автоматично отримали усі 18 команд Світового туру UCI. До них долучилися п'ять команд UCI ProTeam: три найрейтинговіші команди UCI ProTeam 2025 року (, та ), а ще дві команди ( і ), які обрала Amaury Sport Organisation (ASO) — організатор «Тур де Франс». Склад команд оголосили 30 січня 2026 року. Засоби масової інформації зазначали, що отримати запрошення очікувала , однак замість неї обрали Caja Rural-Seguros RGA. Директор «Тур де Франс» пояснив це тим, що Caja Rural-Seguros RGA вдало виступала 2025 року, зокрема посіла четверте місце в командному заліку Вуельти Іспанії 2025.
Загалом у перегонах взяли участь 184 велогонщики з 27 країн; найбільше представництво має Бельгія — 31 спортсмен.
Команди Світового туру UCI
UCI ProTeams
Маршрут і етапи
У лютому 2025 року організатор перегонів ASO оголосив, що відбудеться в Барселоні (Іспанія). Це буде третій випадок, коли Гран-Депар проходитиме в Іспанії, після Сан-Себастьяна 1992 року та Більбао 2023 року. Перші два етапи фінішуватимуть на пагорбі Монтжуїк над Барселоною, поруч з Олімпійським стадіоном імені Люїса Кумпаньша, який використовували під час літніх Олімпійських ігор 1992 року. Командна гонка з роздільним стартом повернеться до програми «Тур де Франс» уперше з 2019 року й проводитиметься за новими правилами, які вперше випробували на Париж-Ніцца 2023. За цим форматом кожному гонщикові зараховується індивідуальний час на фініші, а не однаковий час для всіх спортсменів, які перетнули фініш однією групою. Такий формат дає претендентам на високе місце в загальному заліку можливість обирати тактику для досягнення найкращого результату — їхати командою чи самостійно.
Після протестів проти війни в Газі, які зірвали проведення Вуельти Іспанії 2025, висловила бажання прийняти Гран-Депар без команди Israel–Premier Tech, тоді як протестувальники пригрозили зірвати «Тур де Франс», якщо вона братиме участь у перегонах. Перед сезоном 2026 року команда Israel–Premier Tech змінила назву на NSN Cycling Team і почала виступати під швейцарською ліцензією.
Серед чуток щодо маршруту називали повернення до Alpe d'Huez уперше після розіграшу 2022 року, а також проведення завершального етапу на Монмартрі в Парижі — після того, як за фінальним етапом 2025 року спостерігала велика кількість глядачів уздовж траси, а телівізійна трасляція мала високий рейтинг.
23 жовтня 2025 року представив повний маршрут, схарактеризувавши його як такий, що «досягає кульмінації» на останніх етапах. Маршрут містить п'ять фінішів на вершинах, зокрема вперше на Plateau de Solaison, а також два фініші на Alpe d'Huez. Загальна протяжність індивідуальних гонок з роздільним стартом становитиме лише 26 км, тоді як командна гонка з роздільним стартом відкриватиме «Тур де Франс» уперше з 1971 року. На окремих етапах уперше від 2010 року передбачено по кілька проміжних спринтів. Аналізуючи маршрут, журнал Велогонщик зазначив, що він «ідеально підходить для відривів». Натомість Rouleur вважав, що маршрут добре пасуватиме чотириразовому переможцю Тадеєві Поґачару, зазначивши, що «словенська суперзірка вміє все». Критикуючи маршрут у Cycling Weekly, Нед Бутлінґ написав: «Тут немає ні бруківки, ні очевидних етапів із сильним боковим вітром, ні гравію. […] Цьогорічний маршрут позбавили цих особливостей, і це трохи розчаровує».
+Характеристики етапівЕтапДатаМаршрутДистанціяТипПереможець14 липня Барселона (Іспанія)19,6 км Командна гонка з роздільним стартом 25 липня Таррагона (Іспанія) — Барселона (Іспанія)168,5 км Горбастий етап 36 липня Гранульєс (Іспанія) — Лез-Англь195,9 км Гірський етап 47 липня Каркассонн — Фуа181,9 км Горбастий етап 58 липня Ланнемезан — По158,3 км Рівнинний етап 69 липня По — Гаварні-Жедр (Верхні Піренеї)186,2 км Гірський етап 710 липня Ажетмо — Бордо175,1 км Рівнинний етап 811 липня Периге — Бержерак180,4 км Рівнинний етап 912 липня Мальмор (Коррез) — Юссель154,6 км Горбастий етап 13 липня КантальДень відпочинку1014 липня Оріяк — Le Lioran166,6 км Гірський етап 1115 липня Віші — Невер161,3 км Рівнинний етап 1216 липня Невер (автодром) — Шалон-сюр-Сон179,1 км Рівнинний етап 1317 липня Доль — Бельфор205,8 км Горбастий етап 1418 липня Мюлуз — Le Markstein Феллерен155,3 км Гірський етап 1519 липня Шампаньоль (Жура) — Плато де Солезон183,9 км Гірський етап 20 липня Верхня СавояДень відпочинку1621 липня Ев'ян-ле-Бен — Тонон-ле-Бен26,1 км Індивідуальна гонка з роздільним стартом 1722 липня Шамбері — Вуарон174,7 км Рівнинний етап 1823 липня Вуарон — Orcières-Merlette185,2 км Гірський етап 1924 липня Гап — Alpe d'Huez127,9 км Гірський етап 2025 липня Ле-Бур-д'Уазан — Alpe d'Huez170,9 км Гірський етап 2126 липня Туарі — Париж (Єлисейські поля)88,7 км Рівнинний етап Загалом3245 км
Передстартові фаворити
Перед початком перегонів Тадей Поґачар і Йонас Вінґеґор вважалися головними претендентами на перемогу в загальному заліку. Напередодні «Тур де Франс» чинний переможець Поґачар виграв Тур Швейцарії, а Вінґеґор — Джиро д'Італія. До інших претендентів на високі місця в загальному заліку зараховували Ремко Евенепула, Флоріана Ліповіца, Поля Сейсаса та Ісаака дель Торо.
Головними претендентами на зелену майку заліку за очками вважалися колишні переможці Джаспер Філіпсен і Бініам Жирмай, а ще Тім Мерльє та Олав Кой. Фаворитами в боротьбі за білу майку молодіжного заліку вважалися Ісаак дель Торо та Поль Сейсас.
Лідерство у класифікаціях +Лідерство в класифікаціях за етапами. Етап Переможець Загальний залік Залік за очками Гірський залік Молодіжний залік Командний залік Нагорода за бойовий дух 1 Йонас Вінґеґор Тадей Поґачар Хуан Аюсо не вручали 2 Ісаак дель Торо Алекс Моленар Ісаак дель Торо Фелікс Енґельгардт 3 Тадей Поґачар Тадей Поґачар Алекс Боден Алекс Боден 4 Мадс Педерсен Торстейн Трен Матіас Вацек Пабло Кастрільйо 5 Улав Коей Батіст Вейстроффер 6 Тадей Поґачар Тадей Поґачар Тадей Поґачар Ісаак дель Торо Тадей Поґачар 7 Тім Мерлір Батіст Вейстроффер 8 Тім Мерлір Ліам Слок 9 Матьє ван дер Пул Матьє ван дер Пул 10 Тадей Поґачар Хуан Аюсо Річард Карапас 11 Серен Веренсхйолль Антон Чапміґ 12 Тім Мерлір Батіст Вейстроффер 13 Мауро Шмід Том Підкок 14 Тадей Поґачар Поль Сейсас Річард Карапас 15 Ремко Евенепул Ісаак дель Торо Квінн Сіммонс 16 Ремко Евенепул не вручали 17 Яспер Філіпсен Мадс Педерсен 18 Річард Карапас Річард Карапас 19 Тадей Поґачар Річард Карапас Річард Карапас 20 Річард Карапас Сепп Кусс 21Матьє ван дер Пул не вручали Підсумкові результати Тадей Поґачар Мадс Педерсен Річард Карапас Ісаак дель Торо Річард Карапас
Положення в класифікаціях Позначення Позначає лідера загального заліку Позначає лідера гірського заліку Позначає лідера заліку за очками Позначає лідера молодіжного заліку Позначає лідера командного заліку Позначає володаря нагороди за бойовий дух
Загальний залік + Фінальна генеральна класифікація (1–10) Місце Гонщик Команда Час 1 72г 53' 44" 2 + 6' 26" 3 + 9' 42" 4 + 11' 56" 5 + 13' 02" 6 + 14' 59" 7 + 17' 48" 8 + 20' 00" 9 + 29' 28" 10 + 33' 21"
Залік за очками + Фінальна очкова класифікація (1–10) Місце Гонщик Команда Очки 1 559 2 475 3 367 4 289 5 246 6 198 7 159 8 157 9 143 10 139
Гірський залік + Гірський залік після 20-го етапу (1–10) Місце Гонщик Команда Очки 1 156 2 100 3 99 4 55 5 50 6 41 7 40 8 36 9 29 10 28
Молодіжний залік + Молодіжний залік після 20-го етапу (1–10) Місце Гонщик Команда Час 1 73г 03' 26" 2 + 2' 14" 3 + 3' 20" 4 + 8' 06" 5 + 54' 01" 6 + 1г 25' 46" 7 + 2г 01' 27" 8 + 2г 22' 01" 9 + 2г 42' 50" 10 + 2г 51' 35"
Командний залік + Командний залік після 20-го етапу (1–10) Місце Команда Час 1 219г 01' 16" 2 + 36' 57" 3 + 1г 06' 22" 4 + 1г 47' 44" 5 + 2г 18' 03" 6 + 3г 38' 20" 7 + 4г 49' 54" 8 + 5г 38' 20" 9 + 5г 49' 30" 10 + 5г 50' 07"
Телетрансляції Як і під час попередніх розіграшів, пряму телевізійну трансляцію вели France Télévisions спільно з Європейською спілкою радіомовлення і телебачення.
У США перегони транслювали Peacock і NBCSN, а окремі етапи також показувала NBC.
Примітки
Посилання