Абдуль-Кері́м Джемаледі́нов (; ) — кримськотатарський мовознавець, педагог, перекладач. Автор, редактор і перекладач низки шкільних підручників. Розстріляний під час сталінських репресій. Реабілітований у 1958 році.

Біографія Народився 1893 року в Карасубазарі в родині священнослужителяЛюди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917—1991). — С.-Пб.: Петербургское Востоковедение. Я. В. Васильков, М. Ю. Сорокина. 2003.

Закінчив Карасубазарську новометодну школу-рушдіє. У 1908 році разом із Бекіром Чобан-заде за кошти Карасубазарського мусульманського благодійного товариства був відправлений на навчання до Туреччини.

Повернувшись до Криму, працював шкільним учителем. Був директором Сімферопольської школи-рушдіє (1917—1918)Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. — Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 144. — 392 с.. З 1922 по 1927 рік — директор школи 1-го ступеня в Сімферополі. У 1927 році став директором іншого сімферопольського навчального закладу — зразкової дослідно-показової школи 2-го ступеня, якою керував протягом п'яти років. З 1928 по 1930 рік — член редколегії часопису «Козьайдин» ().

З 1932 по 1934 рік працював заступником директора з навчальної роботи Кримського педагогічного інституту. З 1934 по 1936 рік — редактор Кримдержвидаву. У 1934 році переробив і доповнив підручник кримськотатарської мови для російської школи А. І. Ільясова.

Виступав за перехід кримськотатарської мови на латинську абетку.

Під час сталінських репресій був заарештований 28 квітня 1937 року. Під час суду винним себе не визнав. На виїзній сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР 17 квітня 1938 року в Сімферополі був засуджений до вищої міри покарання. Джемаледінова розстріляли того ж дня. Реабілітований 31 березня 1958 року.

Праці

Краткий обзор лексикографических, фонетических и морфологических проблем литературного языка // Еньи дунья. 1934. 26, 27 авг.

Примітки

Література

Урсу Д. П. Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.), с. 112—113