Альфред Людвік Делонг (; 14 грудня 1902, Тлумач — 18 вересня 1939, Янув) — польський офіцер, вчитель і громадський діяч, поручник резерву піхоти.

Біографія Альфред народився в сім'ї Яна Делонга та Юлії, уродженої Гюбш. У своєму рідному місті Тлумачі він закінчив шестирічну середню школу та був підвищений до сьомого класу, який не відвідував. У 1917 році він вступив до Польської військової організації (ПОО), де діяв під псевдонімом «Лонгінус». З 1 листопада 1918 року брав участь в битві за Львів. 10 листопада 1918 року був поранений і потрапив у полон до українців, звідки втік через три дні (записи, однак, свідчать, що він перебував у полоні з 11 листопада 1918 до 9 травня 1919 року).

Його нібито тримали в Тлумачі до січня 1919 року. Пізніше він вирушив з п'ятьма членами ПОО до Карпат, де був заарештований українським патрулем і згодом перевезений до Станіславова. Через три тижні його звільнили з-під варти. Однак у березні того ж року його знову заарештували, а через два тижні знову звільнили. За його власними словами, він брав участь у боях проти українців під час їхнього відступу до Дністра, під час яких був поранений. Після цього він мав вступити до 13-го стрілецького полку, який пізніше був перейменований на 28-й Канівський стрілецький полк. Він пройшов навчання в Станіславові, а потім був відправлений назад воювати проти українців. Потім він провів шість тижнів на курсах унтерофіцерів у Єзьоржанах, під час яких захворів на черевний тиф. Після одужання він повернувся до полку, дислокованого в Лентварісі, а потім брав участь у бойових діях на Литовському фронті. Потім він попросив про переведення до 7-го піхотного полку легіонів, де служив його брат. Однак перед переведенням він пройшов чотиритижневі курси унтерофіцерів у Вільнюсі. Після Ризького договору його перевели до полкового командування, де призначили збирачем. Потім його направили на курси унтерофіцерів, а після повернення до своєї частини він став командиром батальйонного табору. У лютому 1921 року його демобілізували у званні капрала.

З вересня 1921 року він працював учителем у початковій школі в Кунах. Він був головою Комітету з будівництва шкіл і зробив свій внесок у будівництво громадського центру, в якому також розміщувалася школа. Він також заснував скаутський загін у школі. У 1922 році він став співзасновником добровільної пожежної охорони в Кунах, начальником якої він згодом став. З 1923 року він був членом Добровільної пожежної охорони (ДПО) на рівні округу.

У листопаді 1926 року його підвищено до звання підпоручника резерву, однак цьому передувало кілька випадків відмови у підвищенні через брак кваліфікації. Делонг потім оскаржив рішення військового керівництва, посилаючись на свою роботу з військово-навчальними товариствами та свою роль керівника добровільної пожежної охорони в Кунах. У грудні того ж року його було призначено до 68-го піхотного полку. 8 серпня 1928 року його призвали на дійсну службу до 68-го піхотного полку, де його спочатку призначили до 6-ї роти, а потім до 3-ї. 30 листопада того ж року його було звільнено за власним проханням і він повернувся на роботу до школи в Кунах. У другій половині 1930-х років він вступив до Табору національної єдності та, ймовірно, також обіймав посаду голови Ради гміни Пьорунів.

24 серпня 1939 року його мобілізували. Після прибуття до 68-го піхотного полку його було призначено до 3-го батальйону на посаду офіцера зв'язку. Він брав участь у битві на річці Бзура, а в ніч з 17 на 18 вересня разом з частиною батальйону зумів переправитися через річку та дістатися до Кампіноської пущі. Він загинув 18 вересня 1939 року поблизу села Янув і був похований на Повонзківському цвинтарі. 14 грудня 2001 року його останки були перенесені на парафіяльний цвинтар у Кунах.

Нагороди

Знак 7-го піхотного полку легіонів (1921) Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 (1928) Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» (1929) Медаль Незалежності Знак за поранення та контузії Срібний хрест Заслуги (1932) Срібна медаль «За заслуги для пожежників» (1935) Хрест Хоробрих (1966, посмертно)

Вшанування пам'яті 15 травня 1997 року він став покровителем початкової школи в Кунах. У 2018 році на його честь також було названо нову пожежну машину Добровільної пожежної охорони Кунів.

Примітки

Література

Gołdyn P., Alfred Delong (1902-1939) - żołnierz, nauczyciel, strażak, społecznik, „Polonia Maior Orientalis”, VIII, Kaliskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 2021, ISSN 2392-0106 Zalewski M. (red.), Słownik biograficzny polskich strażaków, t. 1, Warszawa: Zarząd Główny Związku Ochotniczych Straży Pożarnych RP, 2022, ISBN 978-83-943918-5-0