Гаджи Хабібуллах Ефенді Мюслім Ефенді Заде (; 1820–1895) — кримськотатарський релігійний діяч, освітянин, мудерріс (професор) та реформатор мусульманської освіти в Криму кінця XIX століття. Очолював знамените Зинджирли-медресе, де провів докорінні реформи навчального процесу та матеріальної бази.

Біографія Хабібуллах Ефенді народився у 1820 році в кримському селі Дерекой (нині в межах міста Ялта). Початкову духовну освіту здобув на батьківщині. Для поглиблення знань у галузі ісламських наук, арабської філології та філософії вирушив до великих культурно-релігійних центрів Османської імперії та Близького Сходу — Стамбула та Каїра, де здобув ступінь мудерріса.

Після повернення до Криму присвятив себе викладацькій і просвітницькій діяльності. Його життя та праця були тісно пов'язані з Бахчисараєм — тогочасним історичним та культурним центром кримських татар.

У 1889 році Хабібуллах Ефенді був обраний головним мудеррісом (керівником) Зинджирли-медресе. Цей навчальний заклад, заснований у 1500 році ханом Менґлі I Ґераєм, був найстарішим і найавторитетнішим осередком мусульманської освіти у Східній Європі, проте наприкінці XIX століття його традиційна схоластична система потребувала реформування відповідно до вимог часу.

Реформаторська діяльність у Зинджирли-медресе Очоливши медресе, Хабібуллах Ефенді негайно розпочав його масштабну модернізацію, ставши одним із першопрохідців реформаторського руху в освіті, що розвивався під впливом ідей джадидизму (новометодного навчання).

Він кардинально змінив застарілу навчальну програму, яка до того базувалася виключно на зазубрюванні догматів. Мудерріс значно розширив перелік предметів, поглибив викладання існуючих дисциплін та запровадив нові світські й наукові напрями. Навчальний процес став жорстко регламентованим — заняття проводилися щодня і тривали по сім годин. Для об'єктивного контролю успішності шакірдів (студентів) Хабібуллах Ефенді ввів обов'язкові перевідні та випускні іспити.

Завдяки цим нововведенням Зинджирли-медресе перетворилося на заклад вищого типу, що приваблював талановиту молодь не лише з усього Кримського півострова, а й з Кавказу. Сюди вступали випускники інших початкових медресе, прагнучи здобути якісну сучасну освіту.

Важливим кроком стало розширення викладацького штату та створення при закладі великої бібліотеки. Хабібуллах Ефенді пожертвував для неї власну приватну книжкову колекцію, що налічувала близько 1000 томів. Станом на 1890 рік бібліотека медресе володіла понад 800 рідкісними книгами та рукописами арабською, турецькою, перською та російською мовами, що включали навчальну, релігійну та наукову літературу.

Окрім реформи навчання, мудерріс активно займався покращенням побутових умов студентів та розбудовою інфраструктури. У 1890 році він звернувся до голови Вищої комісії з вакуфів із офіційним запитом на виділення фінансування для капітального ремонту головного корпусу медресе, облаштування спільної студентської їдальні, будівництва амфітеатру (лекційної зали), лазні та окремого житлового будинку для викладачів. Це дозволило навести лад у господарських справах і модернізувати управління вакуфним майном закладу.

Впровадження інновацій супроводжувалося серйозним спротивом з боку консервативного духівництва (кадимістів), проте Хабібуллах Ефенді мав потужну підтримку з боку лідера кримськотатарського просвітництва Ісмаїла Гаспринського. Гаспринський надзвичайно високо цінував мудерріса, публічно називаючи його «найкращим моллою Криму як за рівнем наукових знань, так і за глибиною розуму».

Родина Хабібуллах Ефенді є батьком відомого кримського релігійного діяча, вченого та мудерріса Гаджи Махмуд Джелаледдін Ефенді. Як свідчать біографічні відомості з шаріатських судових реєстрів (Шеріє Сіджиллари), Махмуд Джелаледдін народився в Бахчисараї у 1259 році за мусульманським літочисленням (приблизно 1843 рік за григоріанським календарем). На основі цих документів історики підтверджують, що династія Хабібулли Ефенді відігравала провідну роль у духовному та інтелектуальному житті Бахчисарая впродовж усього XIX століттяSüleyman Gür, Kırım Kitabı, Tarih, Ulema, Ubeda, Şuara, Meşayih ve Müellifler..

Смерть і пам'ять Хабібуллах Ефенді помер у 1895 році. Завдяки його багаторічним зусиллям Зинджирли-медресе перейшло на якісно новий рівень розвитку, фактично інтегрувавши елементи прогресивної світської освітньої системи в класичну мусульманську духовну школу. Його заслуги в історії розвитку культури, релігійної думки та народної освіти Криму шануються й донині.

Див. також

Зинджирли-медресе Джадидизм Ісмаїл Ґаспринський

Примітки

Джерела

Süleyman Gür. Kırım Kitabı: Tarih, Ulema, Ubeda, Şuara, Meşayih ve Müellifler. — İstanbul, 2020.