Ален Дамазіо (; ім'я при народженні Ален Раймон (); нар. 1 серпня 1969, Ліон) — французький письменник, який працює у жанрах наукової фантастики та фентезі. Також є сценаристом коміксів, радіопостановок, кіно- і телесеріалів, а також автором аудіопроєктів і виконавцем художнього слова.
Біографія Ален Дамазіо народився в Ліоні. Його батько був власником автомайстерні з кузовного ремонту, а мати — викладачкою англійської мови, яка мала французьку кваліфікацію agrégée. Після закінчення природничого ліцею він вступив до Вища школа економічних та комерційних наук, однієї з провідних бізнес-шкіл Франції, однак у 1991 році залишив навчання, не здобувши диплома. Після цього вирушив у дві тривалі усамітнені творчі подорожі, мешкаючи спочатку у Веркорі, а згодом у Нонці на Корсиці. Його творчість значною мірою присвячена політичним моделям майбутнього та поєднує елементи наукової фантастики й фентезі.
У молоді роки Дамазіо написав багато оповідань. Його першим великим художнім твором став роман La Zone du Dehors («Зовнішня зона») — футуристична антиутопія про суспільство тотального контролю, натхненна ідеями Мішеля Фуко та Жиля Делеза.
Другий роман письменника — La Horde du Contrevent («Орда проти вітру») — у 2006 році був відзначений Великою премією уявної літератури (Grand Prix de l'Imaginaire) у категорії французького роману. До книги було створено музичний супровід композитора Арно Алівана. Роман став великим читацьким успіхом, розійшовшись накладом понад 120 000 примірників, і сьогодні вважається одним із найважливіших творів французької фантастики.
У 2008 році Дамазіо взяв участь у записі композиції «Bora» музиканта Rone, озвучивши текст твору.
У 2009 році написав поетично-політичне есе La Rage du Sage, створене для безкоштовного синглу гурту Sliver.
Також Ален Дамазіо був автором сценарію анімаційного фільму WindWalkers, заснованого на романі La Horde du Contrevent. Режисером мав стати Ян Кунен, а художнім керівником — Марк Каро, однак проєкт було скасовано через нестачу фінансування.
У 2019 році письменник опублікував роман Les Furtifs («Невидимці»), який також був удостоєний Великої премії уявної літератури. Разом із композитором Яном Пешеном він створив музичний проєкт Entrer dans la couleur, натхненний цим романом.
Твори
Збірки оповідань
Aucun Souvenir Assez Solide («Жоден спогад не є достатньо міцним»), La Volte, 2012.
Оповідання
Les Aiguilleurs du ciel («Небесні диспетчери»), у збірці Onze pour Mille, Cylibris, 2000. El Levir et le Livre («Ель Левір і книга»), у виданні Libelle, DESS Сорбонни, 2001. Les Hauts Parleurs («Гучномовці»), у збірці Another Globalization in Progress, Mango, 2002 (співавтори Карен Бастьєн і Філіп Арно). Aucun souvenir assez solide, журнал Galaxies, № 38, 2005. So phare away, журнал Galaxies, № 42, 2007. Le Bruit des bagues, журнал L'Expansion, № 723, 2007. Définitivement, у збірці Appel d'air, Les Trois Souhaits, 2007. Disparitions, у збірці Appel d'air, Les Trois Souhaits, 2007. Dual Universe, 2016.
Романи
La Zone du Dehors («Зовнішня зона»), Cylibris, 1999. La Horde du Contrevent («Орда проти вітру»), La Volte, 2004; видання Folio SF, 2007. Українське видання роману вийде у видавництві «Лобстер» у 2027 році. La Zone du Dehors, переглянуте видання, La Volte, 2007; Folio SF, 2009. Les Furtifs («Невидимці»), La Volte, 2019. Vallée du Silicium («Кремнієва долина»), Albertine / Seuil, 2024.
Інші твори
Sociétés de contrôle et cinéma («Суспільства контролю і кінематограф»). Appel d'air contre la narcose Sarkozy («Ковток свіжого повітря проти саркозівського заціпеніння»), 2007. La Rage du Sage, у збірці Memento Mori, 2009 (разом із гуртом SLIVER).
Відеоігри У 2008 році Ален Дамазіо разом із Алексі Брікло, Ерве Боненом, Жаном-Максімом Морісом та Оскаром Гільбером став співзасновником студії Don't Nod.
У 2008—2010 роках очолював відділ наративного дизайну студії, після чого передав керівництво Стефану Бовержеру, щоб повністю зосередитися на власних літературних проєктах Les Furtifs і Fusion.
Дамазіо є автором перших двох версій сюжетної «біблії» гри Remember Me, у яких були закладені світ гри, її тематика та персонажі. Згодом він керував сценарною групою із семи авторів, яка завершила створення сюжетної документації обсягом понад тисячу сторінок і першої версії сценарію. Гру було випущено у червні 2013 року; загальний обсяг продажів перевищив 2,1 млн примірників.
Remember Me отримала нагороду Paris Games Awards за найкращий сценарій.
У 2022 році Дамазіо став одним із шести авторів книжкової серії Cross The Ages: The Chrome Spell Book, яка лежить в основі колекційної цифрової карткової гри Cross The Ages.
Аудіопроєкти Ален Дамазіо приділяє значну увагу звучанню слова та можливостям аудіоформи як окремого художнього засобу. Він створив низку звукових адаптацій власних творів, а також авторські аудіопрогулянки.
Les Chrones — аудіоадаптація кількох уривків із роману La Horde du Contrevent (озвучення — Ален Дамазіо, адаптація — Флоріан Пошон і Тоні Реньйо). Проєкт отримав спеціальну відзнаку журі фестивалю Radiophonies 2012.
La Sansouïre — звукова прогулянка, створена на основі неопублікованого тексту письменника. Адаптацію здійснили Флоріан Пошон і Тоні Реньйо для Radio Grenouille в межах культурної програми «Марсель — Прованс 2013».
Із вересня 2013 року Дамазіо регулярно записує авторські джингли та тексти для інтернет-радіостанції Phaune Radio.
У 2014 році розпочав роботу над проєктом Phonophore — масштабною аудіоверсією роману Les Furtifs, яка складається із 42 окремих звукових творів (портретів, звукових ландшафтів, документальних та художніх композицій). Проєкт отримав грант фонду Beaumarchais–Orange.
Fragments Hackés d'un futur qui résiste («Зламані фрагменти майбутнього, що чинить опір») — аудіовистава, створена для Festival des Libertés 2014 у Брюсселі за сценарієм Дамазіо спільно зі студією Tarabust та Phaune Radio.
У 2021 році створив музично-поетичний твір («слем») на підтримку «ZAD de la colline» на музику Лорана Перніса.
Співпраця
У 2008 році музикант Rone використав голос Алена Дамазіо у композиції Бора (Bora Vocal).
У 2009 році він написав Лють мудреця (La Rage du Sage) для синглу Memento Mori гурту SLIVER.
У 2011 році з'явився в онлайн-документальному фільмі INSITU режисера Антуана Вівіані.
У 2020 році взяв участь у французькому документальному фільмі Країна, що стоїть спокійно (Un pays qui se tient sage) про поліцейське насильство та рух «жовтих жилетів».
Конференції
У 2009 році Дамазіо прочитав лекцію Людина, яка сприймала дружину як клавіатуру (L'homme qui prenait sa femme pour un clavier) про взаємодію людини й машини.
У 2010 році був гостем фестивалю Imaginales в Епіналі.
З 2010 року є постійним учасником фестивалю Utopiales.
У 2014 році виступив на TED (конференція) Paris із доповіддю Дуже людське замість транслюдського? (Très humain plutôt que transhumain ?).
Літературні премії
Спеціальна премія Elbakin (2014) за Орду зустрічного вітру (La Horde du Contrevent).
Велика премія уявної літератури (2006) за Орду зустрічного вітру.
Премія ліцеїстів Imaginales (2006) за Орду зустрічного вітру.
Європейська премія Utopiales (2007) за Зовнішню зону (La Zone du Dehors).
Інші нагороди
Премія SACD за цифрову творчість (2014) за гру Remember Me та інші цифрові проєкти.
Видавництво La Volte
Книги Дамазіо часто виходять у розширених мультимедійних виданнях.
Орда проти вітру супроводжується офіційним музичним саундтреком композитора Арно Алівана.
Бібліографія про автора
Olivier Noël, Ален Дамазіо: у самому серці теми (Alain Damasio, le Vif du sujet), Galaxies, № 42, 2007.
Stéphane Martin, Colin Pahlish, Перехрестя подихів: «Орда проти вітру» Алена Дамазіо (La croisée des souffles, La Horde du Contrevent d'Alain Damasio), Archipel Essais, № 18, 2013.
Відзнаки
Кавалер ордена Мистецтв та літератури (2016).
Примітки