Мико́ла Гео́ргійович Ка́рпов (, місто Барвінкове, тепер Ізюмського району Харківської області — вересень , місто Київ) — радянський журналіст, головний редактор журналу ЦК КПУ «Блокнот агітатора», відповідальний редактор журналу «Перець».
Життєпис Трудову діяльність розпочав у 1920 році. З 1925 року — робітничий кореспондент (робкор) ізюмської районної газети на Харківщині.
Член ВКП(б) з 1931 року.
Був одним із перших редакторів газети «Всеукраїнський пролетарій», працював журналістом газети ЦК КП(б)У «Комуніст».
У 1937—1941 роках — завідувач відділу, відповідальний секретар, заступник редактора, редактор газети «Днепропетровская правда».
З початку німецько-радянської війни в 1941 році був фронтовим кореспондентом газети «Советская Украина».
З 1943 року — редактор газети «Ворошиловградская правда».
З березня 1945 до 1946 року — завідувач сектору Управління кадрів ЦК КП(б)У.
У 1945—1946 роках — відповідальний редактор журналу «Перець».
Закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б) у Москві.
До 1951 року — заступник відповідального редактора газети ЦК КП(б)У «Правда Украины».
У 1951 — червні 1969 року — головний редактор журналу відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ «Блокнот агітатора».
З 1957 року — інвалід ІІ групи за станом здоров'я.
З червня 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві.
Після тривалої хвороби помер на початку вересня 1972 року в Києві.
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора (4.05.1962) орден «Знак Пошани» медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (.08.1965) Заслужений працівник культури Української РСР (1969)
Примітки
Джерела газета «Правда Украины» (Київ), 13.09.1972 газета «Вечірній Київ» (Київ), 12.09.1972