Успе́нська це́рква (також Свято-Успенська церква, Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — дерев'яна діюча церква у селі Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області. Один із найяскравіших і найдавніших прикладів дерев'яної сакральної архітектури регіонуZruchno.Travel: Церква в селі ЗапруддяЦерква Успіння Пресвятої Богородиці (1795). Побудована у 1795 році первісно як придорожня каплицяДерев'яні храми України. Запруддя, а у 1869 році перебудована у повноцінний храм. Має статус пам'ятки архітектури національного значення (охоронний номер 030057)Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 р. № 1014 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Історія парафії тісно переплетена з перебуванням на Волині родини КосачівКраєзнавчий блог: Церква Успіння Пресвятої Богородиці в с. Запруддя.

Історія

Ранній період Запруддя — давнє поселення, яке у XVI столітті (разом із сусіднім селом Сошичне) належало до маєтностей Володимирської єпископіїН. И. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том V. Ковельский уезд. Почаев, 1903. — С. 296—297.Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2, s. 714.. Перші згадки про дерев'яну церкву на цьому місці датуються XVII століттям, проте сучасна будівля була зведена у 1795 році (за деякими даними у 1785 році) первісно як однозрубна цвинтарна каплицяДерев'яні церкви Західної України. Запруддя. Наприкінці XVIII століття землі конфіскували до казни, і вони перейшли у власність графа Іллінського, згодом (у 1830 р.) — до графа Коммара, а в другій половині XIX століття — до графині де-МоніО. Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. — Вінніпег, 1984—1986. — С. 432..

Перебудова у XIX столітті У 1869 році каплицю суттєво розширили і перебудували у повноцінну церквуПамятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, том 2, стр.73. Під будівлю підвели надійний кам'яний фундамент. До основного об'єму прибудували бабинець із дерев'яною триярусною дзвіницею. У 1896 році за кошти місцевих парафіян був проведений капітальний ремонт. У цей період Успенська церква була приписною і належала до самостійної парафії села Сошичне (за 6 верст від Запруддя)Н. В. Переверзев. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 169.. Богослужіння у ній здійснювались на 3-тю неділю після великих свят та на другі дні Різдва, Великодня і Трійці.

Радянський період Упродовж 1928—1929 років храм знову зазнав часткової перебудовиПрадідівська слава. Успенська церква в Запрудді. У радянський період під час активної антирелігійної кампанії церкву зачинили, і вона почала поступово руйнуватися. У 1962 році Волинський обком КПУ ініціював зняття пам'ятки з державного обліку, мотивуючи це тим, що будівля недіюча і була перебудована у міжвоєнний період. Проте вже 1963 року Постановою Ради Міністрів УРСР № 970 церква знову фігурує у списку пам'ятників архітектури, що охороняються державоюПостанова Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. № 970. Місцева влада мала плани перетворити занедбану церкву на музей, але зустріла рішучий опір місцевих жителів, які відмовилися підтримати цю ініціативу.

Відродження Відродження храму почалося на хвилі загальної демократизації у 1989 році, коли святиню офіційно передали православній громаді. Було проведено ремонтні роботи та повернено частину вивезених раніше церковних речей (зокрема із сусідньої сошичненської церкви). Офіційно релігійна організація «Свято-Успенська громада Української православної церкви» була зареєстрована 24 грудня 1991 рокуYouControl: СВЯТО-УСПЕНСЬКА ГРОМАДА УПЦ. З того часу парафія веде активне духовне життя. У різні роки настоятелями храму були о. Йосип Вірста, о. Олександр Кулюк (понад 10 років), а з кінця 2016 року настоятелем є о. Сергій ПанасюкРайон. Камінь-Каширський: Представили нового настоятеля храму села Запруддя. Щороку 28 серпня село масово відзначає храмове Престольне святоПрестольне свято древнього храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Запруддя.

Архітектура Церква є яскравим та рідкісним зразком місцевого дерев'яного зодчества. Невелика однозрубна будова первісно мала лише грановану апсиду. Фасади пофарбовані у синій колір. Під час масштабної розбудови 1869 року було прибудовано маленький притвор і масивнішу триярусну дзвіницю, композиція якої належить до поширеного тоді типу — «квадрат на прямокутнику». Чотирьохсхилий дах основного зрубу увінчали декоративним куполом класичної цибулиноподібної форми. Стіни храму поставлені на кам'яний фундамент та обшиті дерев'яними дошками горизонтально, внутрішнє перекриття пласке. Вхідний фасад прикрашає кольоровий розпис із біблійними мотивами.

Зв'язок із родиною Косачів та сакральні реліквії Упродовж 1901—1907 років у селі Запруддя знаходився маєток, у якому мешкала тітка Лесі Українки по батьковій лінії — Олена Антонівна Тесленко-Приходько (до шлюбу Косач) зі своїм чоловіком Петром ВасильовичемГазета Полісся: 146 років від дня народження Лесі Українки. Запруддя регулярно відвідували видатні діячі української культури того часу: сама Леся Українка, її мати Олена Пчілка, Іван Франко, родини Лисенків та СтарицькихРайон. Історія: Десь тут ходила Леся Українка. Олена Пчілка залишила письмові спогади про мальовничий вигляд Успенської церкви, оточеної величезними старими дубами.

На знак глибокої пошани до місцевої святині матір Лесі Українки (Ольга Косач) подарувала церкві Євангеліє та плащаницю, які парафіяни зберегли до нашого часу. Також довгий час у храмі перебувала меморіальна ікона родини Косачів «Святий Миколай» (нині вона зберігається у фондах Камінь-Каширського краєзнавчого музею).

Галерея

Примітки