В'язання на вилці — це різновид ручного декоративного в'язання, при якому за допомогою гачка та спеціального пристрою — вилки (U-подібної рамки з двома паралельними стрижнями) — виготовляють довгі ажурні стрічки з симетричними петлями по краях (мін'ярдизи). Окремі стрічки згодом з'єднують між собою гачком, утворюючи суцільне полотно або декоративний виріб.
Технологія Технологія в'язання на вилці полягає у почерговому обвитті ниткою двох паралельних стрижнів вилки та пров'язуванні центральної частини стрічки гачком. Після кожного стовпчика вилку повертають на 180°, унаслідок чого нитка рівномірно обвиває її стрижні, утворюючи однакові за розміром довгі петлі.
Центральна частина стрічки найчастіше виконується:
стовпчиками без накиду; напівстовпчиками з накидом; стовпчиками з одним накидом.
Після завершення роботи стрічки знімають із вилки та з'єднують між собою за допомогою гачка різними способами — безпосереднім пров'язуванням петель, повітряними ланцюжками, декоративними арками або мотивами.
Методика виконання Процес в'язання на вилці включає кілька основних етапів:
добір вилки відповідної ширини та гачка; закріплення початкової петлі; виконання першого стовпчика в центрі вилки; послідовне повертання вилки після кожного пров'язаного стовпчика; формування стрічки необхідної довжини; зняття готової стрічки; з'єднання окремих стрічок у готовий виріб.
В'язання на вилці підходить для виготовлення шалей, жилетів, ковдр та інших виробів. Речі, в'язані на вилці, пластичні та ажурні. Створені таким чином ажурні смуги можуть бути використані і як прикраса для виробів з інших матеріалів.
Література Белянська Л. Б. Сучасні і класичні види в'язання гачком. Донецьк: БАО, 2006 (розділ «В'язання на вилці»). Гайдукова Є. Н. Вязание на вилке. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. — ISBN 5-222-09175-9. Thompson, Pamela. Hairpin Crochet: Technique and Design. London: B. T. Batsford Ltd., 1983. 120 p. — ISBN 0713439521.
Примітки