«Есерлер» (Әсәрләр; у перекладі з татарської — «Твори») — збірка поезій, наукових статей та спогадів видатного кримськотатарського письменника, літературознавця та фольклориста Керіма Джаманакли (справжнє ім'я — Керім Рашидович Рашидов, 1905—1965). Книга вийшла друком 2005 року в місті Єлабуга (Татарстан) у видавництві Єлабузького державного педагогічного університету (ЄДПУ, нині — Єлабузький інститут КФУ).
Укладачем збірки, перекладачем творів з кримськотатарської мови на татарську та автором розлогої вступної статті є доктор філологічних наук, професор Альфіна Сібгатулліна. Видання стало важливою віхою в поверненні та збереженні літературної спадщини письменника, який після депортації кримськотатарського народу тривалий час жив і працював у Татарстані.
Історичний контекст та передісторія Керім Джаманакли здобув визнання як поет і дослідник фольклору в Криму на початку 1930-х років. Його вірші активно публікувалися у кримських газетах «Янъы дюнья» (Новий світ), «Яш къувват» (Молода сила) та журналі «Илери» (Вперед). До примусового вигнання та початку Другої світової війни він встиг видати кілька вагомих праць та збірок, зокрема «Пісні свободи» (1927), підручники з граматики та літератури, а також етнографічні збірки «Материнські пісні» (1940) та «Кримськотатарські казки» (1940).
Після депортації кримських татар у травні 1944 року Джаманакли, який перебував на фронті та в евакуації, позбувся права повернутися на батьківщину. Він оселився в Єлабузі, де з 1945 року і до кінця життя очолював кафедру татарської мови та літератури в місцевому педінституті. Через тотальне замовчування кримськотатарської культури в СРСР та офіційну заборону згадувати кримськотатарський етнос, значна частина його творчості залишалася в архівах або видавалася мізерними накладами у Ташкенті (наприклад, збірка «Моїм друзям», упорядкована класиком кримськотатарської літератури Ешрефом Шемі-заде у 1973 році). Життя письменника на засланні перетворило його на культурний міст між кримськотатарським та казансько-татарським інтелектуальними середовищами, оскільки в Татарстані він став авторитетним дослідником творчості Муси Джаліля та Габдулли Тукая.
Хронологія попередніх видань автора
1927 — «Азатлык җырлары» («Пісні свободи», збірка віршів). 1930 — «Учебник для малограмотных» (Кримдержвидав). 1932 — «Рабочая книга по грамматике и literature» (Кримдержвидав). 1933 — «Әдәбият дәреслеге» (Підручник з літератури, Кримдержвидав). 1939 — «Балаларга Ленин хакында» («Дітям про Леніна», збірка віршів). 1940 — «Ана җырлары» («Материнські пісні»). 1940 — «Кырымтатар әкиятләре» («Кримськотатарські казки», Сімферополь). 1958 — «Муса Җәлил — Ленин премиясе лауреати» (Казань: Татарське книжкове видавництво). 1959 — «Татар халык әкиятләре» («Татарські народні казки», Ташкент; спільно з Р. Тінджаровим та Ю. Болатом). 1966 — «Кырымтатар халык авыз іҗаты үрнәкләре» («Зразки кримськотатарської усної народної творчості», Казань). 1973 — «Дусларыма» («Моїм друзям», Ташкент, видавництво імені Гафура Гуляма).
Історія створення збірки Після раптової смерті Керіма Джаманакли 1 серпня 1965 року Спілка письменників Татарської АРСР створила спеціальну комісію для збирання та систематизації його творчої спадщини. До її складу увійшли письменники Едуард Касимов, Талгат Галіуллін та поет Ахмет Гадель, який володів кримськотатарською мовою. Доньки письменника — Фаріда (Бикова) та Нурія (Емірсуїнова) — передали комісії всі збережені батькові рукописи, листи та щоденникові записи.
Проте через низку ідеологічних перешкод, радянську цензуру та внутрішні конфлікти в інституті видати книгу в радянський період не вдалося. Літературознавець Талгат Галіуллін у своїх мемуарах «Діти епохи» (1993) зазначав:«Свого часу ми разом із поетом Ахметом Гаделем горіли мрією відібрати його (Джаманакли) вірші та критичні статті, перекласти їх на казанський діалект та видати друком. Було виконано чимало роботи. Але, на жаль, довести справу до кінця нам тоді не вдалося»Тәлгат Галиуллин. Замана балалары. — Казань: Татарское книжное издательство, 1993. — С. 20, 105. — ISBN 5-298-00369-9..Через анонімні скарги до партійних органів у 1985 році роботу комісії було фактично згорнуто:«У 1985 році на ім'я парткомісії ЦК КПРС було надіслано підписану скаргу на ректора ЄДПІ (Т. Галіулліна), яку підписали дві особи. Однією з них була старша донька К. Джаманакли, доцент Ф. Бикова… Саме ця причина змусила мене відсторонитися від подальшого збирання спадщини К. Джаманакли та упорядкування збірки. Коли ставлення доньки, яка достеменно знала про мою роботу над спадщиною її батька, виявилося таким… я вирішив, що не маю морального права цим займатися».Рукописи протягом бачих років дбайливо зберігав Ахмет Гадель. Лише на початку 2000-х років матеріали знову передали до Єлабузького державного педагогічного інституту. Новий етап дослідження спадщини розпочала професор Альфіна Сібгатулліна. Вона провела масштабну евристичну роботу в архівах Москви, Ташкента та Сімферополя, повністю уточнила біографічні дані письменника та здійснила науковий переклад текстів. 22 вересня 2004 року Вчена рада ЄДПУ ухвалила рішення про видання збірки, яка побачила світ у 2005 роціӘлфинә Сибгатуллина. Кырым бакчасыннан өзелгән гөл // Кәрим Җаманаклы. Әсәрләр. — Алабуга: АДПУ нәшрияты, 2005. — С. 6–28. — ISBN 5-9662-0007-6..
Редактором видання став член Спілки письменників Татарстану Ахмет Гадель. Рецензентами виступили завідувач відділу Інституту фольклору Академії наук Азербайджану Агаверді Халіл та професор ЄДПУ Наїп Лаїсов.
Зміст та структура книги Книга має чітку тричастинну структуру, яка відображає багатогранність діяльності Керіма Джаманакли як митця, вченого та свідка літературного процесу ХХ століття:
Вступна стаття: «Квітка, зірвана з кримського саду» (авторка — Альфіна Сібгатулліна), де детально аналізується трагічна доля автора та його внесок у тюркологію. Розділ перший. Вірші: містить поетичні твори татарською та російською мовами, написані в різні періоди життя («Єлабуга — Джаманак», «Моїм друзям», «Слава мужності», «Болгари», «Моя повага великій Казані», уривок із поеми «Тукай», «Біля Чорного моря», «Балада про кипарис», «Море» тощо). Розділ другий. Наукові розвідки: статті Джаманакли, присвячені кримськотатарським казкам, взаємозв'язкам класиків (Габдулли Тукая, Сабіра та Умера Токтагази), впливу творчості Тараса Шевченка на татарську літературу, а також дослідженням поеми про Тугай-бея (пам'ятки кримськотатарської літератури XVII ст.) та творчості репресованого кримськотатарського письменника Умера Іпчі. Розділ третій. Спогади: мемуари автора про його зустрічі з класиком татарської літератури Галімджаном Ібрагімовим у Ялті восени 1936 року, взаємини з Каві Наджмі, Шамілем Усмановим та дискусії 1930-х років про потребу створення кримськотатарського наукового центру в Сімферополі.
Книгу завершує біографічний нарис «Жив і працював у Єлабузі», написаний донькою письменника Нурією Емірсуїновою.
Значення видання Вихід збірки «Әсәрләр» у 2005 році мав фундаментальне значення для збереження культурної пам'яті депортованих народів СРСР. Книга стала першим системним академічним виданням творів Джаманакли на теренах колишнього СРСР після тривалого періоду забуття. Філологи зазначають, що праця Альфіни Сібгатулліної дозволила інтегрувати спадщину кримськотатарського фольклориста в ширший загальнотюркський контекст. Особливу цінність для українських дослідників становлять збережені в книзі компаративістські статті Джаманакли, присвячені сприйняттю спадщини Т. Г. Шевченка у Східній Європі.
Примітки
Джерела
Тәлгат Галиуллин. Замана балалары. — Казан: ТКН, 1993. — ISBN 5-298-00369-9. Әлфинә Сибгатуллина. Кырым бакчасыннан өзелгән гөл // Кәрим Җаманаклы. Әсәрләр. — Алабуга: АДПУ нәшрияты, 2005. — С. 6–28. — ISBN 5-9662-0007-6. Діячі науки і культури корінних народів Криму / відп. ред. Д. П. Урсу. — Сімферополь, 1999. Керім Джаманакли // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001—2024. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
Рашидов Карим Рашидович — портал «Милләттәшләр» .