Helsing GmbH — німецька оборонна технологічна компанія зі штаб-квартирою в Мюнхені заснована 2021 року. Розробляє військові безпілотники, а також програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, призначене для вдосконалення систем озброєння та поліпшення ухвалення рішень на полі бою.

Історія Helsing була заснована в березні 2021 року спочатку як компанія з розробки програмного забезпечення на основі штучного інтелекту Торстеном Райлем — обчислювальним біологом, який здобув освіту в Оксфордському університеті та раніше заснував компанію NaturalMotion, що розробляла відеоігри й згодом була придбана Zynga; Гундбертом Шерфом, який раніше працював у Міністерстві оборони Німеччини; і Нікласом Келером, інженером з машинного навчання.

Її програмне забезпечення використовує штучний інтелект для аналізу великих обсягів даних із сенсорів і систем озброєння, забезпечуючи отримання в режимі реального часу інформації про поле бою, яка допомагає військовому командуванню ухвалювати та вдосконалювати рішення. Згодом Helsing розпочала проєктування та виробництво власних безпілотників, оголосивши про дрон HX-2 у грудні 2024 року. Компанія, штаб-квартира якої розташована в Мюнхені, створила дочірні підприємства в Естонії, Франції та Сполученому Королівстві. За словами Райля, однією з причин заснування компанії стала анексія Криму Росією у 2014 році. Компанія заявляє, що продаватиме свою продукцію лише урядам демократичних держав.

Компанія Hellsicht, що спеціалізувалася на глибокому навчанні й була заснована Нікласом Келером у 2017 році, увійшла до складу Helsing. У 2022 році Helsing придбала компанію Design AI, яка спеціалізується на навчанні з підкріпленням.

Після того як російські війська розпочали вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Helsing у вересні 2022 року уклала партнерство з Rheinmetall, а у вересні 2023 року — з Saab для інтеграції систем штучного інтелекту Helsing до їхніх наявних систем озброєння, а також продовжила розробку систем штучного інтелекту для України в умовах триваючої війни. Партнерство з Rheinmetall було припинене у 2024 році, натомість компанія уклала партнерську угоду з конкурентом Helsing — Auterion.

У 2024 році Helsing отримала контракт на створення інфраструктури штучного інтелекту для програми Future Combat Air System. Того ж року компанія уклала партнерство з Airbus для розробки системи штучного інтелекту для Wingman. Її штучний інтелект було інтегровано до бортової системи Eurofighter Typhoon EK. Програмне забезпечення Helsing також було використано для модернізації радіолокаційної системи Saab JAS 39 Gripen.

У травні та червні 2025 року компанії спільно провели бойові випробування під назвою «Project Beyond», під час яких тестували агента штучного інтелекту Centaur від Helsing у реальному сценарії повітряного бою. Ці випробування вважаються першим публічно відомим випадком, коли штучний інтелект керував повністю боєздатним винищувачем. У випробуваннях брав участь Gripen E, який виконував бойове завдання поза межами візуальної видимості проти пілотованого людиною Gripen D. Остаточних висновків щодо переваги в ефективності зроблено не було, хоча компанія стверджує, що в модельованих повітряних боях її штучний інтелект демонструє кращі результати. Helsing також співпрацює з Бундесвером для модернізації наявних військових платформ, зокрема броньованих машин, шляхом інтеграції власних технологій штучного інтелекту.

На Саміті AI Action 2025 у Парижі Helsing оголосила про співпрацю з Mistral AI зі створення моделей штучного інтелекту типу «vision-language-action» для своєї оборонної платформи, що мають забезпечити їй розуміння навколишнього середовища, взаємодію з операторами безпілотників і швидше ухвалення рішень у складних ситуаціях. Крім того, компанія уклала партнерство з французьким стартапом у сфері супутникової інфраструктури Loft Orbital для розгортання першого в Європі багатосенсорного супутникового угруповання для оборони на основі штучного інтелекту з метою підтримки прикордонного спостереження, відстеження переміщення військ і захисту інфраструктури.

У січні 2025 року компанія створила підрозділ-інкубатор Area 9, який зосереджується на реалізації амбітних («moonshot») проєктів. На той час група працювала над агентом штучного інтелекту для поля бою, здатним обробляти дані в реальному часі з таких джерел, як супутники, радари із синтезованою апертурою та розвідувальні безпілотники для аналізу й картографування поля бою.

На початку 2025 року, коли до України постачалися 4000 ударних безпілотників HF-1 (модифіковані AQ 100 Bayonet компанії Terminal Autonomy), профінансованих Німеччиною, Helsing погодилася додатково поставити ще 6000 ударних безпілотників HX-2.

У квітні 2025 року Bloomberg News повідомило, що діяльність Helsing опинилася під пильною увагою після звинувачень у завищених цінах на безпілотники та програмному забезпеченні з численними збоями. Колишні співробітники, інвестори й військові експерти висловили занепокоєння щодо надійності технологій компанії та доброчесності її бізнес-практик. Попри ці застереження, Politico Europe повідомило у 2026 році, що уряд Німеччини має намір укласти з Helsing контракт на суму 580 млн євро на розробку базової програмної та випробувальної архітектури для Combat Fighter System Nucleus (CFSN).(https://www.politico.eu/article/helsing-lands-e580m-deal-from-germanys-fcas-remains/)

У червні 2025 року Helsing погодилася придбати німецького виробника легких літаків Grob Aircraft у компанії H3 Aerospace з метою поєднання власних технологій штучного інтелекту й програмного забезпечення з виробничими можливостями Grob для створення розвідувальних і бойових літаків на основі штучного інтелекту. У вересні того ж року Helsing і ARX Robotics уклали партнерство для розробки мережевих розвідувально-ударних систем на основі штучного інтелекту, що поєднують безпілотники та безпілотні наземні машини для використання в європейських оборонних програмах. Наступного місяця Helsing оголосила про придбання австралійського розробника автономних підводних апаратів Blue Ocean, прагнучи інтегрувати апаратне забезпечення та виробничі можливості компанії зі своїми технологіями штучного інтелекту.

Примітки