«Космос» — серія радянських, а потім російських штучних супутників Землі військового призначення, а також цивільних апаратів з таємними цілями.
16 березня 1962 року на орбіту успішно виведений перший дніпропетровський супутник версії «ДС-2», який після запуску отримав назву «Космос-1».
Станом на 2026 рік запущено понад 2600 апаратів.
Історія На початку шістдесятих років для маскування розширюваної військової космічної програми радянський уряд вирішив присвоювати назву «Космос» усім виведеним на орбіту військовим супутникам і будь-яким невійськовим апаратам, місія яких мала залишатися таємницею. Усі невдалі місії також називали «Космос», оскільки Кремль не міг публічно визнати жодного провалу в космічній програмі. Наприклад, кілька радянських планетарних зондів, які досягли навколоземної орбіти, але не змогли вирушити в глибокий космос, опинилися в серії «Космос». Деякі випробувальні місії, які пролетіли до публічного оголошення їхніх програми, також стали частиною серії.
У пострадянській Росії впровадили «західний» підхід до публічної інформації про секретні місії — військові запуски вказувались такими і отримували традиційні назви «Космос» з відповідним номером. Цивільні запуски більше не засекречувалися.
Запуски Першими запускали апарати для вивчення іоносфери, радіації та верхніх шарів атмосфери, а також випробування військових і наукових технологій. Нижче наведено перші вісім місій, які також називалися «Супутниками», в дужках вказано тип і серійний номер апарата. Космос-1, Супутник-11 (ДС-2 № 1), масою 285 кг, запущений 16 березня 1962 року ракетою-носієм Космос (63С1), перший запуск з космодрому Капустин Яр. Вивчав іоносферу радіоінструментами. Космос-2, Супутник-12 (1МС № 1), масою 285 кг, запущений 6 квітня 1962 року ракетою-носієм Космос (63С1) з космодрому Капустин Яр. Дослідження іоносфери з аналогічними інструментами. Космос-3, Супутник-13 (2МС № 1), масою 330 кг, запущений 24 квітня 1962 року ракетою-носієм Космос (63С1) з космодрому Капустин Яр. Вивчав верхню атмосферу і космічне середовище; використовувалась телеметрія з бортовою пам'яттю. Космос-4, Супутник-14 (Зеніт-2 № 2), масою 4,610 кг, запущений 26 квітня 1962 року ракетою-носієм Восток-К (8К72К) з космодрому Байконур. Вимірювання атмосферного і космічного випромінювання, зокрема вплив ядерних випробувань США. Космос-5, Супутник-15 (2МС № 2), масою 280 кг, запущений 28 травня 1962 року ракетою-носієм Космос (63С1) з космодрому Капустин Яр. Атмосферні та космічні дослідження середовища з телеметричними системами. Космос-6, Супутник-16 (ДС-П1 № 1), масою 355 кг, запущений 30 червня 1962 року ракетою-носієм Космос (63С1) з космодрому Капустин Яр. Військовий дніпропетровський супутник для дослідження і випробування компонентів. Космос-7, Супутник-17 (Зеніт-2 № 4), масою 4,610 кг, запущений 28 липня 1962 року ракетою-носієм Восток-2 (8А92) з космодрому Байконур. Вивчалося радіація для убезпечення місій «Восток-3» і «Восток-4». Космос-8, Супутник-18 (ДС-К-8 № 1), масою 337 кг, запущений 18 серпня 1962 року ракетою-носієм Космос (63С1) з космодрому Капустин Яр. Військовий дніпропетровський супутник для військових і наукових експериментів.
Планетарні та місячні місії Космос-21 — невдалий зонд до Венери. Космос-24 — невдалий зонд до Венери. Космос-60 — невдалий місячний посадковий апарат. Космос-96 — невдалий посадковий апарат для Венери. Космос-111 — невдала перша спроба місячного орбітального апарату. Космос-159 — невдалий місячний гравітаційний зонд. Космос-167 — невдалий посадковий апарат для Венери. Космос-300 — невдалий апарат для доставки на Землю зразків місячного ґрунту. Космос-305 — невдалий апарат для доставки на Землю зразків місячного ґрунту. Космос-359 — невдалий посадковий апарат для Венери. — невдалий орбітальний апарат для Марса. Космос-482 — невдалий посадковий апарат для Венери, фрагменти впали в Новій Зеландії.
Випробування пілотованих кораблів Космос-47 — перше безпілотне випробування «Восхода». Космос-57 — друге безпілотне випробування «Восхода». Космос-133 — перше безпілотне випробування «Союза». Космос-140 — друге безпілотне випробування «Союза». Космос-146 — перше безпілотне випробування корабля Л1 для обльоту Місяця. Космос-154 — друге безпілотне випробування корабля Л1 для обльоту Місяця. Космос-186 і Космос-188 — перше автоматичне стикування безпілотних «Союзів». Космос-212 і Космос-213 — друге автоматичне стикування безпілотних «Союзів». Космос-238 — останнє випробування безпілтного «Союза». Косиос-382 — безпілотне випробування місячно-орбітального корабля ЛОК. Космос-638 — перше безпілотне випробування корабля «Союз 7K-TM» для програми «Союз — Аполлон». Космос-672 — друге безпілотне випробування корабля «Союз 7K-TM» для програми «Союз — Аполлон». Космос-670 — перше безпілотне випробування військового корабля «Союз 7К-ВІ». Космос-772 — друге безпілотне випробування військового корабля «Союз 7К-ВІ». Космос-869 — третє безпілотне випробування військового корабля «Союз 7К-ВІ». Космос-929 — перше безпілотне випробування ТКС. Космос-1001 — перше безпілотне випробування «Союза-Т». Космос-1074 — друге безпілотне випробування «Союз-Т». Космос-1267 — друге безпілотне випробування ТКС. Космос-1443 — третє безпілотне випробування ТКС. Космос-1669 — контрольоване випробування вантажного корабля «Прогрес». Космос-1686 — четверте безпілотне випробування ТКС.
Біосупутники Супутники для доставки живих організмів, таких як рослини, тварини або мікроорганізми, у Космос-для вивчення впливу мікрогравітації, радіації та умов космічних польотів на біологічні системи для підготовки майбутніх місій з екіпажами. Космос-110 — перший радянський біосупутник; біологічне корисне навантаження. Космос-605 — перший біосупутник з організмами.
Метеорологія Космос-122 — перший радянський метеорологічний супутник. Космос-144 — ранній метеорологічний супутник, попередник Метеора. Космос-156 — ранній метеорологічний супутник, попередник Метеора.
Ядерні військові розвідувальні супутники Космос-367 — ранній супутник УС-А з ядерним реактором. Космос-954 — ядерний УС-A; втрачено контроль, уламки розкидані по Канаді (1978). Космос-1402 — невдалий ядерний супутник. Космос-1818 — перший УС-A з реактором Топаз-1. Космос-1867 — другий УС-A з реактором Топаз-1.
Випробування космічного літака БОР-4 Космос-1374 — перше випроюування БОРа-4, зменшеної копії орбітального літака «Спіраль». Космос-1445 — друге випроюування БОРа-4. Космос-1517 — третє випроюування БОРа-4. Космос-1614 — четверте випроюування БОРа-4.
Інші військові та експериментальні місії Космос-557 — невдала станція типу ДОС за програмою «Салют». Космос-1275 — розпався на орбіті; можливо, перший випадок руйнування супутника. Космос-1375 — супутник-ціль, знищений Космосом-1379. Космос-1378 — супутник електронної розвідки. Космос-1408 — знищений 2021 року при випробуваннях російської протисупутникової зброї. Космос-1870 — безпілотна військова станція «Алмаз». Космос-2251 — 2009 року зіткнувся з супутником Iridium-33. Космос-2441 — перший супутник-шпигун типу Персона; вийшов з ладу на орбіті. Космос-2479 — останній супутник раннього попередження системи Око; останній запуск ракети-носія «Протон-К». Космос-2480 — супутник-шпигун Кобальт-М; останній запуск ракети-носія «Союз-У» з космодрому Плесецьк.
Посилання Російські військові космічні апарати Чому Радянський Союз називав супутники «Космос»?