Потьомкінцям — нащадки () — назва монумента, встановленого в Одесі на пам'ять про повстання на панцернику Чорноморського флоту Російської імперії «Князь Потьомкін-Таврійський».
Історія
Спорудження
Пам'ятник «Потьомкінцям — нащадки» був задуманий у межах заходів із відзначення 60-річчя першої російської революції 1905–1907 років. Його урочисто відкрили 27 червня 1965 року — у 60-ту річницю початку повстання на панцернику Чорноморського флоту Російської імперії «Князь Потьомкін-Таврійський».
Перенесення пам'ятника
Під час реалізації проєкту з відтворення історичного вигляду Катерининської площі (нині — Європейська площа) в Одесі, що передбачав відновлення пам'ятника «засновникам» Одеси, зруйнованого більшовицькою владою у 1920 році, постало питання про подальшу долю пам'ятника «Потьомкінцям — нащадки», встановленого на цьому місці. 27 червня 2006 року Одеська міська рада ухвалила рішення перенести монумент із Катерининської площі на Митну площу зі збереженням оригінальних скульптурної композиції та постаменту й упорядкуванням прилеглої території. Дозвіл на перенесення надала Державна служба охорони культурної спадщини України.
Начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради Володимир Мещеряков заявив, що радянський пам'ятник не відповідав архітектурному ансамблю Катерининської площі «ні за масштабом, ні за стилістикою, ні за історичними подіями».
Низка українських громадських організацій і політичних сил — від комуністів до українських націоналістів — виступала проти перенесення пам'ятника через намір відновити на його місці монумент російській імператриці Катерині II. У ніч на 25 червня 2007 року пам'ятник було демонтовано; під час демонтажу невстановлені особи розігнали охоронний пікет, організований українськими націоналістами.
Урочисте відкриття пам'ятника на новому місці — Митній площі — відбулося 14 жовтня 2007 року. Демонтаж, перевезення, встановлення монумента та доброустрій прилеглої території були профінансовані меценатом Русланом Тарпаном без залучення коштів міського бюджету. Перед відкриттям скульптурну композицію відреставрували, а її бронзову основу зміцнили. Лише перенесення пам'ятника коштувало близько 240 тисяч доларів США. На думку фахівців і громадськості, на новому місці монумент вдало вписався в навколишнє архітектурне середовище.
Композиція Бронзовий монумент зображує кульмінаційний момент повстання — групу із шести матросів, яких командування корабля вирішило розстрілятиЗгідно з поширеним міфом у радянській історіографії (Кардашев Ю. П. Восстание. Броненосец «Потёмкин» и его команда. — 1-е. — Киров: Дом печати «Вятка», 2008. — 544 с. — 1000 экз. — .).. Відповідно до тодішньої традиції, засуджених накрили брезентом, однак вони скидають його із себе, символізуючи початок відкритого спротиву.
На гранітному постаменті викарбувано напис «Потьомкінцям — нащадки», контур панцерника, дати «1905–1907» та цитату Володимира Леніна:«Панцерник „Потьомкін“ залишився непереможною територією революції».Через характерну форму гранітного постаменту та силует скульптурної групи одесити дали пам'ятнику прізвисько «праска».
Примітки
Посилання