Дмитро Олексійович Щириця (нар. 15 липня 1976, Київ, Україна) – український композитор, музикознавець, фольклорист, кандидат мистецтвознавства, доцент. Науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук України. Член Національної спілки композиторів України та член Правління її Київської організації. Доцент кафедри композиції, інструментовки та музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України.
Життєпис Народився у сім’ї науковців, які шанували музику. Батько – геолог, мати – математична лінгвістка. Музикою зацікавився ще з дитячих років. Закінчив київську музичну школу N°5 імені Левка Ревуцького, де брав уроки композиції у Михайла Чембержі. Згодом продовжив творчі пошуки під патронатом Михайла Старицького. 1994-го – випускник диригентсько-хорового факультету Київського державного музичного училища імені Рейнгольда Глієра. 2001-го закінчив композиторський факультет Національної музичної академії імені Петра Чайковського, за три роки – асистентуру-стажування у класі професора Євгена Станковича, а 2005-го – аспірантуру НМАУ.
2009-го навчався за стипендійною програмою польського міністра культури і національної спадщини «Gaude Polonia» у професора Александра Ласоня (Катовіце, Польща). У 2013 році був учасником мистецької резиденції «DAR» (Друскінінкай, Литва). 2017-го як викладач брав участь у майстеркласах «Європейське ательє студентів з композиції» (Софія, Болгарія). 2019-го захистив кандидатську дисертацію «Творчість Едгара Вареза: взаємодія традиційного та креативного» за спеціальністю «Музичне мистецтво» (науковий керівник кандидат мистецтвознавства, в. о. професора Микола Ковалінас).
До сфери наукових інтересів Дмитра Щириці належать сучасна зарубіжна та українська музика, український музичний фольклор (зокрема – кобзарознавство та народна епіка). Дмитро Олексійович автор музикознавчих статей з проблем музики ХХ століття, зокрема, присвячених різним аспектам творчості Едгара Вареза.
Представник Київської композиторської школи. У творчому доробку симфонічні, камерні та хорові твори на вірші Григорія Сковороди, Павла Тичини, Василя Симоненка та інших.
Твори Дмитра Щириці у різні роки виконували: Національний академічний симфонічний оркестр України під орудою Володимира Сіренка, Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під керуванням Валерія Матюхіна, Академічний естрадно-симфонічний оркестр України (диригенти Віктор Здоренко та Микола Лисенко), Академічний камерний хор «Хрещатик» (диригент Павло Струць), Камерний хор «Софія» (диригент Олексій Шамрицький), Вокальний ансамбль солістів «Благовість» (художня керівниця Тетяна Кумановська).
Брав участь у фестивалях сучасної української музики «Київські музичні прем’єри», «Київ Музик Фест», «Форум музики молодих».
Член журі конкурсів та премій з композиції в Україні. Заступник, а згодом – голова комітету з присудження премії імені Віктора Косенка (з 2020-го дотепер). Голова журі Міжнародного інтернет-конкурсу юних композиторів «Junior Impreza» (з 2017-го дотепер) і Х Всеукраїнського фестивалю-конкурсу української академічної музики «Класик-проєкт» пам’яті Юлія Мейтуса (2026). Член журі Міжнародного конкурсу Євгена Станковича у номінації «Композиція» (2021), конкурсу композиторів науково-творчого проєкту «Інтерпретація сучасної музики» (Національна музична академія України, Київ, 2021–2025), премії імені Миколи Леонтовича у номінації «Професійні композитори» (Вінниця, 2021–2025).
У творчому доробку:
● Камерні та симфонічні твори: «Sinfonia brevis» для симфонічного оркестру (2001), «Голоси» для камерного ансамблю (2004, ред. 2005), «Після лірики» для кларнета і фортепіано (2004, ред. 2025), «Sinfonia Melancholia» для камерного оркестру (2007), «Чарівна примара весни» для двох скрипок, альта, віолончелі та фортепіано (2009), «Симфонічні нотатки» для симфонічного оркестру (2011), «To see more» для камерного ансамблю (2013), «Дніпромузика» для камерного ансамблю (2021), «Концертна увертюра» для симфонічного оркестру (2021), «Contra tenebris» для контрабаса та фортепіано (2024), «Колискова для небесних воїнів» для симфонічного оркестру (2025);
● Твори для хору з супроводом: «Диптих» на слова Тараса Шевченка для мішаного хору та фортепіано (2006), «Різдво (Коляда)» для жіночого хору та інструментального ансамблю (2007);
● Твори для мішаного хору a`cappella: «Ви знаєте як липа шелестить…» (2017), «Гаї шумлять» (2019), «Триптих» (2023) на слова Павла Тичини, «О дражайше жизні время» («Ми тебе зовсім марнуєм») на слова Григорія Сковороди (переклад Валерія Шевчука, 2022), «Минуле не вернуть» на слова Василя Симоненка (2026);
● Дитячі твори для фортепіано і для дитячого хору та фортепіано: «Руханка», «Де ростуть горіхи» на слова Павла Щириці (2025);
● Фортепіанні твори: «Український етюд» (2020), «Відблиски» (2026) та інші.
Публікації про автора
Дмитро Щириця, сторінка на сайті "Наша парафія" сторінка на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського «Київ Музик Фест-2021», композиторська молодь і діти «Музичні прем’єри сезону» і «Київ Музик Фест» 2011 року Дмитро Щириця — композитор, дослідник музики та фольклору на сайті Еліта: Жінка-Українка
Джерела Джерела: