Хрестовоздвиженська церква (також Хресто-Воздвиженський храм) — діючий православний дерев'яний храм у селі Заболотці Володимирського району (колишнього Іваничівського) Волинської областіЛитовезька громада. Історія села Заболотці. Електронний ресурс.Волинська обласна рада. Іваничівський район. Електронний ресурс.. Побудована у 1906 році на кошти місцевих парафіянДерев'яні церкви Західної України. Заболотці. Електронний ресурс..

Є яскравим зразком дерев'яної сакральної народної архітектури Волині початку XX століттяРайон. Іваничі. Волинське село Заболотці зібралося в ПЦУ. Електронний ресурс.. Храм має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 266-Вл)Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 липня 2023 року № 367 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».. Парафія належить до Православної церкви УкраїниYouControl. Релігійна організація Хресто-Воздвиженська релігійна громада ПЦУ с. Заболотці. Електронний ресурс.. Церква відома віднайденими під час реставраційних робіт старовинними іконами XVIII століттяСуспільне Луцьк. На горищі волинського храму під образом знайшли приховану ікону XVIII століття. Електронний ресурс. та збереженим національним українським прапором 1920-1930-х роківСуспільне Луцьк. Боже чудо, люди в захваті: на Волині під час ремонту на горищах двох церков знайшли столітні українські прапори. Електронний ресурс..

Історія

Попередні храми Перший дерев'яний храм у Заболотцях був зведений ще наприкінці XVI століттяЦинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. том 1— Вінніпег, 1984. — С. 407—408.. З часом, коли село розбудовувалося, у 1764 (за іншими даними — у 1765) році стараннями місцевого поміщика Гуровського була побудована нова дерев'яна церква на кам'яному фундаменті з такою ж дзвіницею, неподалік від староїДевятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г.: Ч. 1- / [Н. Н. Трипольский и др.]. — Житомир: Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — С. 70-71.. Нині на місці престолу храму 1765 року стоїть пам'ятний хрест. У 1881 році стараннями парафіян церкву було оновлено всередині та зовні.

До Заболотцівського приходу на той час були приписані Свято-Михайлівська церква у селі Біличі (збудована у 1683 році) та хутір НовиниПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 51..

Зі спогадів тодішнього настоятеля храму священника Феодосія Кваснецького відомо, що наприкінці XIX століття споруда церкви зовсім застаріла, через що виникла необхідність у будівництві нового храму. У 1895 році парафіяни об'єдналися у церковне православне братство і розпочали збір коштів на нову, просторішу церкву.

Будівництво сучасної церкви Зусиллями громади та завдяки пожертвам благодійників, 5 вересня 1904 року відбулося урочисте закладення нового храму. Дерево для будівництва безкоштовно виділив місцевий пан. Підняття куполів і хрестів здійснили 18 вересня 1905 року.

Урочисте освячення церкви відбулося 23 вересня(10 вересня за старим стилем) 1906 року. На богослужіння, яке звершували 18 священників та 2 диякони, зібралося понад тисячу людей. Відбулися хресні ходи із сусідніх сіл — Біличів (зі Святим Антимінсом), Литовежа та Жджар.

Первісно церква була покрита ґонтом. У 1926 році стіни храму були пофарбовані зовні та всередині, а у 1936 році ґонтовий дах замінили на бляшаний. У радянський час церква залишалася постійно діючою і ніколи не закривалася. У 1957 році виникла пожежа у верхній частині дзвіниці, проте завдяки оперативним діям парафіян вогонь вдалося загасити і врятувати святиню від повного знищення.

Сучасність У 2006 році громада села урочисто відсвяткувала 100-річний ювілей храму. Починаючи з 2005 року настоятелем церкви тривалий час був протоієрей Іоанн Сибіра.

10 березня 2019 року в Заболотцях відбулися парафіяльні збори щодо зміни церковної юрисдикції. Із 454 опитаних мешканців села 372 особи (82,1 %) підтримали перехід громади до Православної церкви України. На самих зборах із 57 присутніх за перехід проголосували 55 осіб. На сьогодні релігійна організація офіційно зареєстрована як парафія ПЦУ, керівником (настоятелем) якої з 2022 року є священник Василь Міськевич, а підписантом і старостою — Олег Парфенюк.

Архітектура Хрестовоздвиженська церква є дерев'яною, встановлена на фундаменті. Будівля розташована в центрі села на просторій ділянці біля перехрестя доріг. Це місткий, дуже довгий (майже 30 метрів) тридільний храм.

Особливістю архітектури церкви є наявність другого ярусу вікон у стінах нави, а також чотирьох ліхтарів із маківками на кутах нави. Спочатку храм завершували сім верхів. По центральній осі до бабинця прибудована дерев'яна триярусна дзвіниця, перший ярус якої є квадратним у плані, а два верхніх — восьмибічними. Над входами до святині влаштовані двосхилі дашки. У довідковій літературі початку XX століття інтер'єр церкви характеризувався як такий, що прикрашений бідно.

Інтер'єр та святині

У церкві встановлений чудовий іконостас, який оздоблений сімома храмовими хрестами, що вважаються шедеврами теслярського ремесла. Храм налічує близько 40 ікон. Особливою величчю відзначається храмова ікона на честь Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього, яка розташовується над іконостасом у верхньому ярусі і на момент створення у 1906 році коштувала понад 150 карбованців. Довгий час вважалося, що найстарішою іконою храму є «Образ Волинських святих», написана у 1893 році на честь 900-ліття християнства на Волині.

Віднайдені ікони XVIII століття Протягом 2023 року у храмі було зроблено низку історичних відкриттів. Під час огляду ікон церковним старостою Олегом Парфенюком спільно з музейними працівниками було помічено, що під сучасними полотнами проглядається старіший фонМісто вечірнє. У церкві в селі Заболотці під полотном ікони виявили інший образ. Електронний ресурс..

У червні 2023 року під полотном ікони 1971 року виявили приховану ікону Пресвятої Богородиці, датовану XVIII — початком XIX століття. Дослідження за допомогою рентгена показали, що на іконі також був іще старіший лик, який погано зберігся, тому було вирішено реставрувати краще збережений шарКонкурент. На Волині не відновлюватимуть давній образ Богородиці, знайдений під іконою 1971 року. Електронний ресурс.. У липні того ж року під іншим полотном виявили ікону Спасителя XVIII століття.

За оцінками науковців, обидві ікони мали позолочений фон і раніше містилися в іконостасі обабіч царських воріт. Вони мали оклади, які були втрачені в радянський час. Ймовірно, через руйнацію живопису чи крадіжку окладів, у другій половині XX століття старі дошки просто обтягнули новими полотнамиСуспільне Луцьк. До волинського храму повернули відреставровані ікони. Електронний ресурс.. Після тривалої професійної реставрації художником Артемом Погрібним, восени 2023 року віднайдені ікони були повернуті до храму та вмонтовані назад у вівтарну частину іконостаса.

Історичний прапор України Ще однією визначною знахідкою став старовинний синьо-жовтий прапор, який церковний староста Олег Парфенюк випадково знайшов під час прибирання та ремонту покрівлі на церковному горищі.

Лляний стяг має довжину 2 метри і характерні підв'язки. За оцінкою істориків, прапор був пошитий у 1920-1930-х роках і використовувався місцевими патріотичними організаціями. З приходом радянської влади у 1939 році громада не знищила національний символ, а надійно сховала його під дахом церкви. Наразі віднайдений столітній прапор розмістили всередині храму як символ незламності та пам'яті про борців за незалежність України.

Галерея

Примітки