Миколаївська церква (в окремих державних реєстрах фігурує як Михайлівська)Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 р. № 1014 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».Церква св. Миколи, Стара Лішня // Прадідівська слава. — діючий дерев'яний православний храм у селі Стара Лішня Володимирського району Волинської областіЮридична особа «СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УПЦ (ПЦУ) С.СТАРА ЛІШНЯ» // YouControl..
Збудована у 1773—1778 рокахДерев'яні церкви Західної України. Стара Лішня. Електронний ресурс.Миколаївська церква (дер.), 1773—1778р, село Стара Лішня // Velocian.. Відповідно до переказів та досліджень краєзнавців, святиню було перенесено з села ЛитовежЦинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег, 1984. — Т. 2. — С. 18-19.. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 96)Постанова Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. N 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР».. Належить до Володимир-Волинської єпархії Православної церкви УкраїниНа Волині зареєстрували півсотні релігійних громад ПЦУ // Волинські Новини (19 серпня 2019)..
Історія Дерев'яний храм зведено на кошти місцевих парафіянДевятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г. Житомир, 1892. — С. 82-83.. Різні джерела датують зведення будівлі 1773 або 1778 роками. За даними краєзнавця Олександра Цинкаловського, храм перенесли на місце старішої церкви з містечка Литовеж, розташованого над БугомЦинкаловський О. Старовинні пам'ятки Волині. — Торонто, 1975. — С. 85..
У ХІХ столітті церква зазнавала змін: 1871 року був проведений ремонт, а у другій половині століття до основної будівлі добудували дзвіницю. Наприкінці ХІХ століття (станом на 1892 рік) парафія налічувала 488 чоловіків і 471 жінку; при ній діяла церковно-парафіяльна школа та налічувалося понад 83 десятини землі. На початку ХХ століття, за даними 1914 року, громада розрослася до 1500 парафіян, а землі залишилося 55 десятинПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 58.. Храм тоді описували як місткий, проте бідно оздоблений, і такий, що потребував капітального ремонту. Згадується також у «Словнику географічному Королівства Польського» кінця ХІХ століття як місцева парафіяльна святиняSłownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2, s. 237..
У радянський період, 1962 року, Волинський обком КПУ рекомендував зняти пам'ятку з державного обліку, мотивуючи це тим, що церква була діючою і зазнавала перебудов у 1871 році. Проте клопотання комуністів не задовольнили: постановою Ради Міністрів УРСР № 970 від 24 серпня 1963 року Михайлівську (Миколаївську) церкву залишили у списку пам'ятників архітектури республіканського значення.
Зі здобуттям Україною незалежності релігійну громаду храму було офіційно зареєстровано 27 грудня 1993 року. У серпні 2019 року громада змінила канонічну підлеглість, доєднавшись до Володимир-Волинської єпархії Православної церкви України. 3 вересня 2024 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1014, будівлю остаточно закріпили у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України як об'єкт культурної спадщини національного значення під номером 96.
Архітектура Церква дерев'яна, видовженої форми завдяки добудованій дерев'яній дзвіниці, яка була зведена пізніше за основну частину (ймовірно, в другій половині ХІХ століття). Географічно храм знаходиться на вулиці Миру і вважається головною архітектурною прикрасою Старої Лішні.
Сучасний стан і релігійне життя Сьогодні храм є діючим і продовжує обслуговувати потреби місцевого населення. Станом на 2024 рік Свято-Миколаївська релігійна громада ПЦУ села Стара Лішня налічує близько 650 вірянПаспорт Поромівської сільської ради 01.01.2024 р.. Посаду настоятеля з 9 вересня 2014 року незмінно обіймає священник Бойко Андрій Васильович.
Галерея
Примітки